Наші борги і Боже прощення

Роздуми до Слова Божого на вівторок ІІІ тижня Великого Посту

Чому перший слуга, мав борг у десять тисяч талантів і був прощений своїм паном, не зміг простити слузі, який був винен лише 100 динаріїв? Що було перешкодою для прощення? Спробуймо розібратися в цьому.

“ Борг, якого неможливо сплатити, це гріх

Для початку варто дізнатися, що то за сума — 10.000 талантів, які це гроші згідно з курсом валют стародавнього Близького Сходу. Один талант мав вагу від 36 до 40 кг золота. 10.000 талантів = 10.000 х 40 кг=400.000 кг золота. Важко собі уявити таку суму грошей, а ще важче уявити, щоб хтось стільки заборгував. Матей, який силою своєї професії добре розумівся на фінансових справах, спеціально вжив таке порівняння, щоб показати борг, який неможливо сплатити. В чому ж річ? А річ у тім, що перший боржник запевняє свого Пана — він все ж таки поверне борг, причому весь борг: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. Борг, якого неможливо сплатити, це гріх. Саме тому прийшов Спаситель і все сплатив замість нас. Залишається лише зі смиренням прийняти дар відкуплення як безоплатний дар Бога. Пан пробачив борг слузі з притчі не через його запевнення, що все віддасть, а тому, що змилосердився. Саме так пробачає Бог: не з огляду на мої обіцянки жити краще, стати іншим, все повернути, а з огляду на своє милосердя.

Коли ж я не приймаю дару прощення як безкорисливого дару Божої любові, то залишаюся на позиціях «я все Тобі відплачу». Людям із такою свідомістю важко пробачити борги їхніх ближніх щодо них самих, бо вони живуть, пам’ятаючи, що за все доведеться платити. Перший слуга свою заборговану суму почав збирати одразу ж, як побачив свого «співслугу» — тобто точно такого самого боржника.

Цих двох із притчі можемо знайти і в собі: як я не приймаю дару прощення десяти тисяч заборгованих талантів, то буду себе гризти і засуджувати за сто динаріїв.