Наприкінці лютого Папа Лев XIV подякував отцю Бруно Канту з німецької дієцезії Фульда за його «багаторічне вірне та віддане священницьке служіння».
У ніч на 29 травня отець Бруно, що ніс священницьке служіння з 1950 року, відійшов до Господа у віці 110 років, повідомляє CWR.
У статті, опублікованій на вебсайті його дієцезії, єпископ Фульди Міхаель Ґербер згадав, що лише кілька місяців тому «мав честь передати благословення Папи Лева XIV отцю Бруно Канту з нагоди його 110-річчя».
«Моя зустріч із ним залишила по собі глибокі враження. Навіть у такому похилому віці він випромінював смирення, доброту і духовну глибину, що характеризували усе його священницьке життя. Дієцезія Фульди з великою вдячністю згадує його працю та служіння», — додав він.
Отець Гвідо Пазанов із парафії в Айхенцелль-Льошенроді, де отець Кант жив до своєї смерті, зазначив, що зі смертю священника парафія втратила «людину, яка протягом багатьох років була для неї фундаментом».
«Навіть після виходу на пенсію й завершення активного служіння він залишався довіреною особою, душпастирем і духовним наставником, якого глибоко цінували чимало парафіян. Ми вдячні за все, що він зробив для нашої громади», — додав він.
Бруно Кант, який народився поблизу Данциґа (сучасний Ґданськ, Польща) прагнув стати священником із 9-річного віку. Він зміг розпочати свої богословські студії, але нацистський режим зірвав його плани примусовою мобілізацією до війська.
Згодом Кант провів чотири роки як військовополонений у радянських таборах, перш ніж зміг об’єднатися зі своєю родиною, яка втекла на захід Німеччини.
Зрештою у 1950 році його висвятили на священника. Після десятиліть священницького служіння він значно скоротив свою діяльність. Як повідомлялося, він перестав керувати автомобілем, коли йому виповнилося 102 роки.
«Протягом останніх кількох років він вже не відправляв Святу Месу з парафіянами щосереди, як було раніше. Однак він продовжував відвідувати хворих, поки мав на це сили. Тепер це для нього вже неможливо», — повідомляла дієцезія у 2025 році.
Тоді отець Кант сказав: «Я очікую на смерть щодня. Вона вже недалеко».
Свої останні роки він проводив дні за розгадуванням судоку, переглядом телевізора, читанням газет і, звичайно ж, молитвою.
«Молитва зберігає мою молодість», — говорив він.


фінансово.
Щиро дякуємо!