Римо-католицький календар
ХІІ Звичайна Неділя, рік Б
Перше читання
Іов 38, 1. 8-11
Читання з Книги Іова.
Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: «Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? Коли Я поклав хмару за одіж йому і пелену для нього — густу мряку? Границю Я йому призначив, поклав засуви й ворота й мовив: „Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!”»
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 107(106), 23-24. 25-26. 28-29. 30-31 (П.: пор. 1б)
Господа славте — милість Його вічна.
або: Алілуя.
Ті, які відпливають на кораблях у море, *
котрі торгують на великих водах,
бачили діла Господні *
і Його чудеса в морських глибинах!
Він промовляє, — і викликає ураганний вітер, *
який піднімає вгору хвилі моря, —
вони підносяться до неба і спадають у безодню; *
душа їхня у нещасті тане.
І закликали до Господа у своїй недолі, *
і Він визволив їх від бід їхніх.
Він бурю змінює на тишу, — *
і замовкають хвилі моря.
Вони ж радіють, що затихло море. *
І Він привів їх до бажаного порту.
Хай прославляють Господа за Його милість *
і за Його чудеса над людськими синами!
Друге читання
2 Кор 5, 14-17
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Любов Христа спонукує нас, коли ми думаємо так: якщо один помер за всіх, то й усі померли. А Він помер за всіх, щоб ті, котрі живуть, більше не жили для самих себе, а для Того, хто за них помер і воскрес.
Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо. Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало нове!
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Лука 7, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Великий пророк устав між нами,
і Бог свій народ відвідав!
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 4, 35-41
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того дня, як настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправмося на той бік».
Відпустивши натовп, вони взяли Його, коли Він був у човні. Й інші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був на кормі — спав на подушці.
І будять Його, й кажуть Йому: «Учителю, хіба Тебе не обходить, що ми гинемо?»
Вставши, Він погрозив вітрові й сказав морю: «Мовчи! Замовкни!»
І вітер ущух, і настала велика тиша.
І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?»
А вони злякалися сильним страхом і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море Його слухаються?»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Хто це такий? (о. Василь Косік)
Чи кожен шторм буде приборканий? (Слово між нами)