Хто це такий?

Роздуми над Божим Словом на ХІІ неділю Звичайного періоду, рік Б

І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: «Хто це такий, що Йому вітер і море послушні?» Євангеліє від Марка було написане для того, щоб відповісти на запитання «хто такий Ісус Христос». Вже в першому реченні Доброї Новини прослідковується мета всього твору — відкрити особу нашого Господа: Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого (1,1).

В сьогоднішньому епізоді Ісус зображений як звичайна людина. Марко повідомляє, що Христос просто заснув на кормі човна. Після цілого дня навчання народу в притчах наш Господь потребував відпочинку. Він вирішив використати час подорожі на сон: Ісус мовив до своїх учнів: «Перепливімо лишень на той бік!» І зоставивши народ, беруть Його з собою, так як і був у човні. Яким же міцним мав бути той сон, якщо ані буря з вітром, ані хвилі, що заливали човен, не могли пробудити Ісуса Христа?!!

До цього моменту учні Ісуса бачили вже чимало чудес. П’ять із них описані детально. Однак усі попередні чудеса стосувалися інших людей. Тепер же Ісус допускає небезпеку і страх на морі, щоб апостоли особисто пізнали Його силу.

Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті,
і визволив їх зі скорботи їхньої.
Він зробив з бурі тишу
і втихомирив морські хвилі.

Спочатку Господь погрозив вітрові, який був причиною бурі на Галілейському морі, а потім одним словом приборкав розхвильоване море.

…побачили діла Господні
і чудеса Його в морській глибині.

Перед апостолами не була звичайна людина. Перед ними постала таємнича особа, якій були слухняні і вітер, і море. Перед ними стояв творець і володар усього. Той, хто словом здатен створити велику тишу! І затих вітер, і залягла велика тиша. Апостол Павло у другому читанні навчає: Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то Його вже тепер так собі не уявляємо (2Кор 5,16).

Серед різноманітних життєвих бур ми все більше пізнаємо, хто такий Господь. Апостоли надзвичайно здивувалися, адже ніколи не було нічого подібного. Блаженний Теофілакт Болгарський зазначає, що Мойсей відкрив море однією палицею, Ісус Навин зупинив Йордан святим ковчегом, а Єлисей розділив його води молитвою та плащем. Ісус не потребує нічого. На одне Його слово залягає велика тиша.

Човен — це Церква, збунтоване море — це світ. Переправа на другий бік — це наше земне життя. Ніч — це час випробування. Сон і підняття Ісуса — це Його смерть і воскресіння.

Слово Господнє родить віру та усуває страх. Христос навіть сплячий може врятувати тих, хто у човні разом із Ним. Потрібно тільки вірити і закликати до Господа, який помер і воскрес: А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес (2Кор 5,15).