Кагал (кахал, івр. קָהָל — зібрання народу) — У широкому розумінні слова — громада. У більш вживаному — форма суспільного самоврядування євреїв в країнах Східної Європи (в Польщі XVI—XVIII століть, а пізніше і в Російській імперії між 1772 і 1844 роками). Найчастіше словом кагал позначають правління єврейської громади, щоб було посередником між нею і державною владою. Кагал був побудований на основі теократичного принципу, його очолюв раввин.