Державний Секретаріат Ватикану

Державний Секретаріат Ватикану або Державний Секретаріат Святого Престолу, Папський Секретаріат (Secretaria Status seu Papaplis) − центральне відомство Римської Курії, покликане безпосередньо співдіяти Папі Римському у виконанні його функцій.

Протобразом сучасного Державного Секретаріату був інститут секретарів, що отримали свою назву через приналежність до Camera Secreta («Таємної палати»), яка з’явилася під час понтифікату Папи Мартина V (1417−1431). На них покладалось завдання оперативно і конфіденційно вирішувати питання, пов’язані з дипломатичною перепискою Святого Престолу. В ході реформ Папи Інокентія XII  цей орган Римської Курії став очолювати кардинал з офіційним титулом Державного Секретаря, а Державний Секретаріат почав керувати всіма напрямками політики Святого Престолу. 1833 року Папа Григорій XVI створив другий Державний Секретаріат «для внутрішніх справ», але через 13 років  Папа Пій IX  відновив єдиний Державний Секретаріат, а для розмежування двох напрямків діяльності створив у його структурі дві служби − зовнішню і внутрішню. Сучасного вигляду структура Державного Секретаріату набула під час реформи Римської Курії, здійсненої Папою Йоаном Павлом ІІ, і закріплена Кодексом Канонічного права у 1983 році.
Нині Державний Серкетаріат очолює Державний Секретар в сані кардинала, котрий призначається Папою.  Завдання Державного Секретаріату визначаються положеннями апостольської конституції Папи Івана Павла II «Pastor Bonus» від 28 червня 1988 року. До складу Державного Секретаріату входять Відділ загальних питань та Відділ відносин з державами.

Відділ загальних питань – займається повсякденними справами служіння Папи Римського; розглядає питання, що не входять до компетенції інших відомств Римської Курії, а також координує їхню діяльність;  регулює функції і діяльність представників Святого Престолу, особливо в питаннях, що стосуються окремих Церков; займається різними аспектами представництва та діяльності Святого Престолу в міжнародних організаціях − як католицьких, так і некатолицьких; редагує і розсилає апостольські конституції, послання та інші документи, доручені йому Папою; складає всі акти, пов’язані з призначеннями на посади в Римській Курії та інших організаціях, підлеглих Святому Престолу, які повинен затверджувати Папа; займається публікацією офіційного видання Святого Престолу – «Acta Apostolicae Sedis»; оприлюднює окремі енцикліки та інші послання Папи Римського; курірує ватиканськими ЗМІ. 

Відділ відносин з державами – координує відносини Святого Престолу з урядами різних країн і зміцнює його дипломатичні зв’язки. Завдання цього відділу полягають у сприянні дипломатичним відносинам з державами та іншими суб’єктами міжнародного права, укладенні різних договорів, угод та конкордатів; здійсненні представництва Святого Престолу при міжнародних організаціях і на конгресах, присвячених питанням громадського характеру. При укладанні конкордатів, Відділ веде перемовини з урядами зарубіжних країн.