«Якщо б я була священиком, я би ґрунтовно вивчила єврейську і грецьку мову, щоб пізнати думку Бога такою, якою Він її схотів виразити в нашій людській мові» (св. Тереза з Лізьє)
Євангеліє на ХІ звичайну неділю рік «Б»
Початковий спів: Κύριε, ἐλείσον! – Господи, помилуй! – спів, що визнає Ісуса Господом,
Господом милосердя, над нами, грішниками (виконавець – Divna Ljubojevic).
Мк 4, 26-34
26 Καὶ ἔλεγεν• οὕτως ἐστιν ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ ὡς ἄνθρωπος βάλῃ τὸν σπόρον ἐπὶ
τὴς γῆς 27 καὶ καθεύδῃ καὶ ἐγείρηται νύκτα καὶ ἡµέραν, καὶ ὁ σπόρος βλαστᾷ καὶ
µηκύνηται ὡς οὐκ οἶδεν αὐτός. 28 αὐτοµάτη ἡ γῆ καρποφορεῖ, πρῶτον χόρτον εἶτα
στάχυν εἶτα πλήρης σῖτον ἐν τῷ στάχϋι. 29 ὅταν δὲ παραδοῖ ὁ καρπός, εὐθὺς
ἀποστέλλει τὸ δρέπανον, ὅτι παρέστηκεν ὁ θερισµός. 30 Καὶ ἔλεγεν• πῶς
ὁµοιώσωµεν τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ ἢ ἐν τίνι αὐτὴν παραβολῇ θῶµεν; 31 ὡς κόκκῳ
σινάπεως, ὃς ὅταν σπαρῇ ἐπὶ τῆς γῆς, µικρότερον ὂν πάντων τῶν σπερµάτων τῶν
ἐπὶ τῆς γῆς, 32 καὶ ὅταν σπαρῇ, ἀναβαίνει καὶ γίνεται µεῖζον πάντων τῶν λαχάνων
καὶ ποιεῖ κλάδους µεγάλους, ὥστε δύνασθαι ὑπὸ τὴν σκιὰν αὐτοῦ τὰ πετεινὰ τοῦ
οὐρανοῦ κατασκηνοῦν. 33 Καὶ τοιαύταις παραβολαῖς πολλαῖς ἐλάλει αὐτοῖς τὸν
λόγον καθὼς ἠδύναντο ἀκούειν• 34 χωρὶς δὲ παραβολῆς οὐκ ἐλάλει αὐτοῖς, κατ’
ἰδίαν δὲ τοῖς ἰδίοις µαθηταῖς ἐπέλυεν πάντα.
Що цікавого в тексті:
1. νύκτα καὶ ἡµέραν (26) – вночі і вдень = доба.
– Цікавинка, що доба в нашому тексті не починається з дня, а з ночі. Фактично тут маємо
єврейський спосіб рахування часу: початок доби починається після заходу сонця, тобто з
ночі, і завершується заходом сонця.
2. οὕτως ἐστιν (26) µηκύνηται ὡς οὐκ οἶδεν (27) αὐτοµάτη ἡ γῆ καρποφορεῖ,
πρῶτον χόρτον εἶτα στάχυν εἶτα πλήρης σῖτον (28) εὐθὺς ἀποστέλλει τὸ δρέπανον
(29) πῶς ὁµοιώσωµεν τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ (30) ὡς κόκκῳ σινάπεως (32) ἐλάλει
αὐτοῖς τὸν λόγον καθὼς ἠδύναντο ἀκούειν (33).
– Приглянемося сьогодні до прислівників. Нагадаємо, що прислівники відносяться зазвичай
до дієслів, рідше до прикметників: йду швидко, дуже радий. У нашому тексті всі
прислівники відносяться до дієслів. Відзначимо деякі: αὐτοµάτη, сама по собі – це практично
прикметник, який має прислівне значення; πῶς, як? яким чином? – це питальний прислівник;
καθὼς – так, як; тут можемо перекласти як: наскільки; відповідно до того, як
3. ποιεῖ κλάδους µεγάλους, ὥστε δύνασθαι ὑπὸ τὴν σκιὰν αὐτοῦ τὰ πετεινὰ τοῦ
οὐρανοῦ κατασκηνοῦν.
– Відзначимо також специфічний грецький сполучник ὥστε, так, що. Цей сполучник
виражає наслідки дії, що виражена у попередньому реченні. І так: гірчичне зерно пускає
велике віття, внаслідок чого (ὥστε) в тіні того, що з нього виростає, можуть гніздитися
небесні птахи. Зверніть увагу цей сполучник вимагає використання інфінітива (δύνασθαι).
4. µικρότερον πάντων τῶν σπερµάτων – найменший серед усього насіння (31) –
µεῖζον πάντων τῶν λαχάνων – найбільший серед усіх городніх рослин (32)
– У нашому тексті сьогодні маємо два прикметника у вищому ступені порівняння
(comparativus): µικρότερον, менший, що походить від µικρόν мале та µεῖζον, більше, що
походить від µέγα, велике. У той час коли µικρότερον утворений регулярно, тобто задопомогою суфіксу -ότερον, вищий ступінь порівняння прикметника µέγα має нерегулярну
форму: µεῖζον. Зверніть також увагу на той предмет (або група предметів), з яким
прівнюється, в грецькій мові стоїть в genetivus: πάντων τῶν σπερµάτων, від усього насіння;
πάντων τῶν λαχάνων, від усіх городніх рослин.
5. οὕτως ἐστιν ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ ὡς ἄνθρωπος βάλῃ τὸν σπόρον (26) – Sic est
regnum Dei, quemadmodum si homo iaciat sementem (Neovulgata) – з Царством
Божим є точно так, якби людина кинула зерно.
– Тут маємо справу зі складним умовним реченням. У даному випадку умова виражена у
другому реченні і має ймовірний характер (цілком ймовірно, що людина сіятиме зерно у
землю). Аорист, використаний у цьому реченні (а також і в наступних), нам підказує, що
прислівник ὡς, як, можемо читати як ὡς ἐάν – так, якби. Отже, весь зворот не перекладаємо у
сенсі, що Царство Боже є так, як людина… За Вульгатою і Неовульгатою можемо перекласти
цей зворот у наступному сенсі, що з Царством Божим є так: це якби людина кинула зерно в землю…
Дієслова:
βάλλω – кидаю / βάλῃ
καθεύδω – сплю / καθεύδῃ
ἐγείρω – піднімаюсь вгору / ἐγείρηται
βλαστάω – пускаю пагінці / βλαστᾷ
µηκύνω – пас. – стаю довгим, росту / µηκύνηται
οἶδα – знаю / οἶδεν
καρποφορέω – даю плід, плодоношу / καρποφορεῖ
παραδίδωµι – видаю / παραδοῖ
ἀποστέλλω – посилаю / ἀποστέλλει
παρίστηµι – доставляю / παρέστηκεν
ὁµοιόω – порівнюю / ὁµοιώσωµεν
τίθηµι – ставлю / θῶµεν
σπείρω – сію / σπαρῇ
ἀναβαίνω – йду вгору / ἀναβαίνει
γίνοµαι – стаюсь / γίνεται
ποιέω – роблю / ποιεῖ
δύναµαι – можу / δύνασθαι / ἠδύναντο
κατασκηνόω – гнізджуся / κατασκηνοῦν
λαλέω – говорю / ἐλάλει
ἀκούω – чую / ἀκούειν
ἐπιλύω – пояснюю / ἐπέλυεν
Інші частини мови:
οὕτως – так
βασιλεία, ἡ – царство ὡς – як
σπόρος, ὁ – насіння
πρῶτον – найперше
εἶτα – згодом
νύξ, νυκτός, ἡ – ніч
ἡµέρα, ἡ – день
καρπός, ὁ – плід
εὐθὺς – негайно
πῶς – як? яким чином?
παραβολῇ, ἡ – притча
µεγάς, µεγάλη, µέγα, – великий / µεῖζον – найбільший
σκιά, ἡ – тінь
πετεινόν, τό – птах / τὰ πετεινὰ τοῦ οὐρανοῦ – небесні птахи
καθώς – так, як; наскільки
χωρίς – без
κατ’ ἰδίαν – окремо, на самоті
Звороти:
βάλλω τὸν σπόρον ἐπὶ τὴς γῆς – кидаю насіння на землю
νύκτα καὶ ἡµέραν – вночі і вдень
αὐτοµάτη ἡ γῆ καρποφορεῖ – сама по собі земля плодоносить
πῶς ὁµοιώσωµεν τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ; – яким чином порівняємо Царство Боже?
ἐν τίνι παραβολῇ θῶµεν τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ; – якою притчею віддамо Царство
Боже?
ἀναβαίνει καὶ γίνεται µεῖζον πάντων τῶν λαχάνων – росте вгору і стає найбільшою з
усіх городніх рослин
χωρὶς παραβολῆς οὐκ ἐλάλει αὐτοῖς – без притчі не промовляв до них.
фінансово.
Щиро дякуємо!
