Роздуми до Слова Божого на суботу XVIII звичайного тижня, рік ІІ
Хвороба хлопця, за якого просить батько, виражається словом “селеніадзомаі” – «бути лунатиком». Існують припущення, що це стародавній опис епілепсії, яка посилювалася під час повного місяця. Одним із наслідків цієї хвороби, згідно зі словами самого батька, була поведінка, сповнена всіляких протиріч: хлопець часто кидається у вогонь і часто у воду. З тексту Євангелії можемо теж побачити, що за усім цим було діяння злого духа.
Однак для того, щоб демон якимось чином впливав на життя людини, у її житті мають бути якісь прочинені двері. Наприклад, постійні кари, залякування в родині можуть призвести до того, що дитина боятиметься майже всього. А якщо до цього добавити придушені емоції та брак прощення у стосунках, то злий дух чудово зможе маніпулювати цим страхом і підсилювати його. Може, стосунки батька з сином були такі, що дозволяли на подібний вплив лукавого; а може, ще якийсь фактор став причиною такого стану хлопця… Так чи інакше, хлопчина жив між двома крайнощами і особливу активність проявляв уночі, коли був повний місяць.
Зцілення юнак отримав тоді, коли його батько став навколішки перед Ісусом. Діти будуть зцілені тоді, коли батьки почнуть коритися Господу. Коли батько зосередився на Ісусі, то й життя дитини набуло правильного напрямку.