«Слова Ісуса передають нам те, як Бог дивиться на світ, у кожному часі й на кожному місці». Цими словами Лев XIV розпочав проповідь під час Святої Меси, яку він у неділю 28 вересня 2025 року очолив на площі св.Петра у Ватикані з нагоди Ювілею катехитів.
Поряд із десятками тисяч катехитів з усіх кінців світу, серед учасників богослужіння були також кілька сотень українських катехитів, які прибули з України та з діаспори, нагадує Vatican News.
Слово, актуальне крізь століття
У сьогоднішньому Євангелії очі Ісуса «спостерігають за вбогим і багачем; за тим, хто вмирає з голоду, й тим, хто об’їдається перед ним; бачать шикарне вбрання одного — і рани іншого, які облизують пси».
«Але не тільки це: Господь дивиться на серця людей, і Його очима ми бачимо злиденного і байдужого, — продовжив Папа. — Лазар забутий тими, хто поруч із ним, за дверима будинку; але Бог поруч із ним і пам’ятає його ім’я. Натомість людина, яка живе в достатку, є безіменною, бо втрачає себе, забуваючи про ближнього. Вона загублена в думках свого серця, переповненого речами і порожнього любов’ю. Її блага не роблять її доброю». Папа Лев підкреслив, що ця розповідь, «на жаль, дуже актуальна». Здається, що протягом століть нічого не змінилося, й сьогодні «чимало Лазарів помирають на виду у захланності, яка забуває про справедливість». Однак Євангеліє запевняє нас, що страждання Лазаря мають кінець; що закінчуються як «його болі, так і гулянки багача», і «Бог чинить справедливість щодо обох». Церква ж «невтомно звіщає це Господнє слово, щоб воно навертало наші серця».
Пробудити наше сумління
Цей же євангельський уривок випав під час Ювілею катехитів у Святий Рік Милосердя. Лев XIV нагадав слова Папи Франциска, який у своєму слові до паломників 25 вересня 2016 року сказав: Бог відкупляє світ від зла, віддаючи своє життя, і саме Його дія є початком нашої місії.
«Цей центр, навколо якого все обертається, це пульсуюче серце, яке дає життя всьому, є пасхальним звіщенням, першим звіщенням: Господь Ісус воскрес, Господь Ісус любить тебе, за тебе віддав своє життя; воскреслий і живий, Він поруч із тобою і щодня чекає на тебе», — казав Папа Берґольйо катехитам. За словами Папи Превоста, це допомагає замислитися над діалогом між багачем та Авраамом, що в другій частині притчі.
«Коли хтось із мертвих прийде, вони навернуться», — каже багач, просячи послати Лазаря до його родичів, на що Авраам: «Якщо Мойсея і пророків не слухають — навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять».
«Що ж, Один воскрес із мертвих: Ісус Христос. Отже, слова Писання хочуть не розчарувати нас чи зневірити, а пробудити наше сумління. Слухати Мойсея і пророків означає пам’ятати заповіді та обітниці Бога, чиє Провидіння ніколи нікого не покидає. Євангеліє звіщає нам, що життя кожного може змінитися, бо Христос воскрес із мертвих. Ця подія є істиною, яка нас спасає: тому її треба пізнавати і сповіщати, — але цього недостатньо. Її треба любити: саме ця любов допомагає нам зрозуміти Євангеліє, бо вона перемінює нас, відкриваючи серце на Боже слово і на обличчя ближнього», — сказав Святіший Отець.
Слово, сказане життям
Тож, звертаючись до катехитів, Папа вказав, що вони є «учнями Ісуса, які стають Його свідками». Він нагадав, що й сам термін «katēchein», від якого походить назва цього служіння означає «навчати вголос». Тобто катехит — «це людина слова, яке промовляє своїм життям». Першими катехитами є батьки, «які першими промовляли до нас і нас навчили говорити». І так само, як рідну мову, так і звіщення віри ми засвоюємо там, де живемо.
«Всі ми були навчені вірити завдяки свідченням тих, хто повірив перед нами. У дитинстві, в підлітковому віці, в юності, а потім у зрілому віці й навіть у старості катехити супроводжують нас у вірі, розділяючи з нами постійний шлях, як ви це зробили сьогодні під час ювілейного паломництва», — сказав Святіший Отець, вказуючи на те, що ця динаміка охоплює всю Церкву. Кожен вірний співпрацює в її пастирському ділі, вислуховуючи запити, поділяючи випробування, втамовуючи прагнення справедливості та істини.
«Саме так катехити навчають (іт. — insegnare), тобто залишають внутрішній слід (іт. — segno): коли ми виховуємо у вірі, ми не настанови даємо, а вкладаємо в серце слово життя, щоб воно приносило плоди доброго життя». Лев XIV наголосив, що «ніхто не дає того, чого не має». І якби багач мав любов до Лазаря, то зробив би добро не лише йому, а й собі; якби він мав віру, то Бог зберіг би його від мук; але «прив’язаність до світських багатств позбавила його справжнього та вічного добра».
«Коли й нас спокушають жадібність і байдужість — численні Лазарі сьогодення нагадують нам слова Ісуса, стаючи для нас ще ефективнішою катехизою в цьому Ювілейному році, який для всіх є періодом навернення і прощення, зусиль на користь справедливості й щирого шукання миру», — підсумував Святіший Отець.
Поставлення катехитів
Після проповіді Лев XIV здійснив поставлення в інституційне служіння катехита 39 мирян з усіх континентів. Коли пролунав євангельський уривок, вони були представлені перед літургійним збором; а після проповіді Святіший Отець прочитав спеціальну молитву благословення та вручив кожному хрест як знак віри, закликаючи звіщати Христа життям, вчинками і словом. Далі відбулася молитва Символу віри, як завжди на недільних Месах, і богослужіння продовжилося.
фінансово.
Щиро дякуємо!
