Проший вуха!

Роздуми до Слова Божого на ХХІІІ звичайну неділю, рік Б

Свята Церква від своїх початків цей фрагмент розуміла в контексті Таїнства Хрещення. Священик повторює жест Ісуса – торкається великим пальцем вух і уст новоохрещеного, кажучи: Щоб Ти міг вухами слухати Боже Слово і устами визнавати віру.

Кожен віруючий через це таїнство включений в місію Ісуса Христа – проголошувати Добру Новину. Перш ніж її проголошувати, ми покликанні мати відкрите вухо для слухання.

“
Кого ти більше слухаєш: матір чи Бога, тата чи Бога, ровесника чи Бога, себе чи Бога, телевізор чи Бога, google чи Бога?

В цьому уривку, думаю — не випадково, для того, щоб зцілити бідолаху, Ісус бере Його набік від народу. Так, наче це народ винний у його глухонімоті. Можливо, це когось здивує, але часто так і є: під впливом оточення я закриваю вуха для Слова, а уста самі закриваються, бо з пустого і Соломон не наллє.

Можливо, хтось запитає: яким чином довколишні мені затуляють вуха? Адже мені ніхто не забороняв читати Біблію? Відповідь дуже проста: натовп часто запихає наші вуха своїми словами! Спробуй зробити тест, кого більше слухаєш: матір чи Бога, тата чи Бога, ровесника чи Бога, себе чи Бога, телевізор чи Бога, google чи Бога?

Кожного дня ми отримуємо запрошення до того, що пережити «Еффата» — це дозволити Ісусу відвести себе від народу, а Його Словам дозволити прошити наші вуха і серце!

Фото: adsoftheworld.com