Про візит Бенедикта XVI до Лівану, присутність президента на св.Месі, східні католицькі Церкви, «гіркий мед» еміграції та підписання документа про Церкву на Близькому Сході
Папа перебував у Лівані 14-16 вересня; початок його візиту припав на свято Воздвиження Святого Хреста, відзначення якого було започатковане саме на Сході. Цей момент Святіший Отець окремо підкреслив у своєму слові після підписання Апостольського повчання «Ecclesia in Medio Oriente». А за місяць, сказав Папа, відзначатиметься 1700-річчя з появи знаку хреста імператорові Константину – саме тієї події, від якої в історію світу й Церкви впечаталися слова «Цим знаком переможеш». І тому, сказав Папа, послання про Церкву на Близькому Сході потрібно читати та інтерпретувати саме у світлі свята Воздвиження – у світлі перемоги Хреста Господнього. Християнин ніколи не повинен забувати про нерозривний зв’язок між Хрестом та Воскресінням, наголосив Бенедикт XVI, бо без цього зв’язку Воздвиження (піднесення) Хреста означало б тільки виправдання страждань і смерті як фатального кінця всього. Для християнина ж воздвигати хрест – це виходити назустріч любові Бога до людини, ставати вісником братньої і церковної єдності.
Базиліка св.Павла в Гаріссі, поблиз Бейрута. Саме тут 14 вересня Папа підписав Апостольське повчання «Ecclesia in Medio Oriente».
Синод єпископів для Церкви Близького Сходу – це шанс для християн цих земель бути почутими, оскільки зараз їхнє становище не те що не найкраще, а взагалі кричуще. Втім, у самому Лівані їхні справи цілком добрі. Другого дня свого візиту, 15 вересня, Папа зустрівся з керівництвом країни. Особливістю конституційної системи Лівану є конфесійний принцип, відповідно до якого найвищі державні пости в країні займають представники різних релігійних громад. У Лівані офіційно визнано 18 віросповідань. У парламенті, уряді та розподілі місць у міністерствах і відомствах дотримано пропорційної конфесійної системи. Президент країни Мішель Сулейман належить до східної католицької маронітської Церкви, голова національної асамблеї – мусульманин-шиїт, а голова Ради Міністрів – мусульманин-суніт. У парламенті встановлено паритет між християнськими депутатами різних Церков та депутатами-мусульманами.
У зустрічі Папи з членами уряду, представниками влади, дипломатичного корпусу, світу культури та провідників різних релігій взяли участь 500 осіб, а його вечірня зустріч із молоддю зібрала десятки тисяч зацікавлених. До цього візиту ліванці навіть небо прикрасили: запустили туди «розарій» із білих та жовтих повітряних кульок, як символ своєї побожності до Діви Марії. Зустріч відбулася на площі перед осідком Маронітського Патріархату в місцевості Бкерке поблизу Бейрута.
Папа з радісною посмішкою вітав молодь і відзначив, що близькосхідні християни мають честь жити на землі, з якої християнство вийшло. Водночас він сказав: йому відомі труднощі щоденного життя ліванців, викликані браком стабільності та безпеки, труднощами з працевлаштуванням, відчуттям самотності та відкинення. За словами Папи, у сучасному мінливому світі молодь стикається з багатьма викликами; проте жодна трудність не повинна підштовхнути до куштування «гіркого меду» еміграції, бо це призводить до втрати коренів та відокремлення від своєї землі взамін на непевне майбутнє. «Церква вірить у вас! Розраховує на вас. Церква потребує вашого ентузіазму і вашої креативності!» – закликав Святіший Отець.
Будувати мир довкола себе, розпізнаючи своє покликання у Христі – ось шлях, про який Папа говорив із молоддю. Вочевидь це універсальний принцип будування кожного окремого життя та життя суспільства; але суть Апостольських візитів у тому й полягає, щоби нагадати людям очевидне, підтвердити їм авторитетом наступника Апостола Петра, що Хрест не втратив ані свого сенсу, ані своєї сили за минулі тисячі років.
Папа Бенедикт XVI вітає Григорія ІІІ, Патріарха Антіохійської Церкви.
Зустрічався Папа і з католицькими Патріархами східних Церков. У Лівані досить чисельна спільнота Маронітської Церкви – послідовників монаха-чудотворця Марона, який жив у V ст. Це єдина зі східних католицьких Церков, яка ніколи не поривала зв’язків з Апостольським Престолом, за що зазнавала численних гонінь та утисків.
Окрім молитов (адже Папа поїхав до Лівану насамперед як християнин до християн) та зустрічей різного рангу, в програмі знайшлося місце і для «культурних заходів». Наприклад, разом із президентом Лівану на подвір’ї його палацу Папа посадив кедр – символ цієї країни; у Бзуммарі, в резиденції вірмено-католицького Патріарха Нерсеса Бедроса ХІХ Тармуні, освятив статую монаха Гакопа – укладача першої на світі книги вірменською мовою (вийшла друком у Венеції 1512 р.).
До всіх ліванців, старших і молодших, Папа говорив про значення Хреста для спасіння – і значення тих хрестів, що їх переживають ліванці, для подолання зла і будування мирного суспільства. У Лівані християни та мусульмани століттями живуть разом, і в одній сім’ї можна зустріти визнавців обох релігій. «Якщо це можливе в одній родині, чому не повинно би бути так на рівні цілого суспільства?» – запитав Бенедикт XVI. Він нагадав і про те, що «гідність людини невіддільна від сакрального характеру життя, дарованого Творцем»; людина ж приходить на світ у сім’ї, яка є першою вихователькою миру, а тому її потрібно в усьому підтримувати.
Варто молитися, щоби ці слова Папи були почуті й вислухані не тільки на Близькому Сході, оскільки сакральність людського життя стосується кожної людини на планеті.
Недільна св.Меса відбулася на просторій набережній Бейрута, де 15 років тому служив Євхаристію папа Йоан Павло ІІ, нині – блаженний Вселенської Церкви. На прощання, в аеропорту, Папа Бенедикт дякував усім за гостинність, і особливо – мусульманам. Під час перебування в Лівані, сказав Папа, «я зміг переконатися, як сильно ваша присутність посприяла успіху моєї подорожі». Для арабського світу, в якому сьогоднішні християни мають велетенські труднощі, ця присутність і гостинність стали безпосереднім свідченням того, що християни і мусульмани спроможні будувати мирні дні разом.
За матеріалами: Радіо Ватикан / wiara.pl / newsdaily
фінансово.
Щиро дякуємо!
