Святу Гільдеґарду Бінґенську 7 жовтня 2012р. проголосили Вчителем Церкви. Протягом усієї історії Церкви цей почесний титул надавали лише чоловікам. Але після ІІ Ватиканського Собору відбувся неочікуваний поворот. І тепер Католицька Церква має вже чотирьох жінок, яких проголошено Вчителями Церкви.
Почесний титул «Вчитель Церкви» надається святим (тобто канонізованим) чоловікам і жінкам усіх епох, які вирізнялись святістю життя та значними здобутками у богослов’ї. Коли Церква проголошує їх такими, вона певним чином переймає їх вчення.
27 вересня 1970 Вчителем Церкви була проголошена св. Тереза Авільська, 4 жовтня 1970 р. — св. Катерина Сієнська, — обом надав цей титул папа Павло VI. 19-го жовтня 1997р. папа Йоан Павло II проголосив Вчителем Церкви св.Терезу з Лізьє. Тепер цей список доповнила свята Гільдеґарда Бінґенська. Цього дня титул Вчителя Церкви також був наданий св.Йоану Авільському. Таком чином відтепер у Католицькій Церкві є 35 Вчителів: 31 чоловік і 4 жінки.
«Сьогодні свята Гільдеґарда постає перед нами у всій своїй універсальності. Нас приваблює її щира увага до цілющих сил творіння, різнобічний творчий талант, але перш за все – полум’яна проповідь віри. Ми відчуваємо безпосередню духовну близькість цієї жінки, яка безстрашно і без усякої наївності любила Христа в Його Церкві», – сказав про св.Гільдеґарду єпископ Майнца кардинал Карл Леманн під час нещодавньої конференції у Ватикані.
Довідка
Св.Гільдеґарда народилась у 1098р. на території нинішньої Німеччини. Вона була десятою дитиною у своїх батьків. У віці 8 років була віддана на виховання до черниці Ютти. Після смерті Ютти фон Шпонхайм у 1136 році Гільдеґарда взяла на себе керівництво жіночою чернечою спільнотою.
Гільдеґарда все життя відрізнялася слабким здоров’ям, що сприяло її інтенсивному внутрішньому життю. З юності у неї були видіння, про які вона спочатку розповідала тільки своїй наставниці Ютті. У віці сорока двох років Гільдеґарда, за її власними словами, отримала божественне веління записати свої видіння. Після довгих сумнівів вона порадилася зі своїм духівником, який показав її записи абатові. За наполяганням абата і місцевого архиєпископа Гільдеґарда продовжила запис і за десять років записала 26 видінь, що склали її працю «Sci vias lucis» («Пізнай шляхи світла, тобто Господа»), зазвичай відома як Scivias. Це – візіонерське зображення усього кола буття від Трійці до Страшного Суду . «Scivias» отримав схвалення св. Бернара Клервоського і Папи Євгена III.
Гільдеґарда з дитячих років складала гімни і музику до них; у 1150-х вона зібрала багато своїх творів, написаних для літургійних потреб її монастиря і сусідніх спільнот, в циклі під назвою «Співзвуччя мелодій небесних одкровень» (Symphonia armonie celestium revelationum). До нього увійшло понад 70 одноголосних пісень (антифони, респонсорія, секвенції, гімни), згруповані за певними літургійними темами. Також св. Гільдеґарда написала кілька книжок природознавчо-медичної тематики.
Серед адресатів Гільдеґарди були такі відомі особистості як Папа Євген III, Анастасій IV, Адріан IV, Патріарх Єрусалимський, який просив її молитися за нього, і німецький імператор Фрідріх I Барбаросса, якого вона критикувала за його римську політику і продовження схизми. З єпископами, абатами і абатисами вона переписувалася найчастіше з проблем церковного життя, даючи поради і надаючи підтримку, але часом торкалась і своїх містичних переживань.
Померла Гільдеґарда у 1179 році в заснованому нею монастирі Рупертсберг під Бінгеном. Вона не була офіційно канонізована, але шанувалася як свята.
фінансово.
Щиро дякуємо!
