Віра та наука потрібні для того, щоб будувати культуру пошани до людини. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI, приймаючи у четвер, 8 листопада, учасників пленарної сесії Папської Академії наук, що відбувалася від 5 до 7 листопада.
«Всесвіт, – зауважив Святіший Отець, звертаючись до науковців, – не є хаосом, не є плодом хаосу», але, радше, «впорядкованою складністю, яка шляхом аналізу та порівняльних аналогій» дає нам змогу піднятися з окремої точки зору до загальнішого погляду.
В контексті теми цьогорічної сесії Папа звернув увагу на «нове бачення єдності між науками», адже вони не є «відокремленими інтелектуальними світами», не пов’язаними один з одним, але «взаємопов’язані і спрямовані на вивчення природи, як єдиної, зрозумілої та гармонійної дійсності». І хоч перші миті всесвіту та життя недоступні науковим спостереженням, наука здатна відкрити очевидний порядок та постійне творення.
«Таке бачення в багатьох точках плідно перетинається з філософським та богословсько-християнським баченням всесвіту», – зазначив Бенедикт XVI, додаючи, що ця «логічна» та «аналогічна» організація природи заохочує науковий пошук до того, щоб відкривати співучасть людей та Бога. Слід також пам’ятати, що зі своїми могутніми засобами сучасна наука, має безпосередній вплив на людське буття. Тому, за словами Папи, існує «невідкладна потреба безперервного діалогу та співпраці між світом науки й віри, щоб будувати культуру пошани до людини, її гідності та свободи», як також задля майбутнього всього людського роду та стійкого розвитку. «Без цієї необхідної спільної дії, – перестеріг він, – великі питання людства» втрачають підґрунтя розуму та істини, потрапляючи у сферу ірраціонального, міфічного чи байдужості, «завдаючи велику шкоду людству, мирові, та, по-суті, нашому майбутньому».
За матеріалами: Радіо Ватикан