Роздуми до Слова Божого на середу ХХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
Один із важких переступів, які засуджує Слово Боже є невдячність. Єврейська традиція говорить, що постава вдячності є найбільш чесною поставою людини і саме ця постава чинить людину людиною.
А й справді, що я такого особливого можу сказати про себе?
Хвалитися своїми досягненнями? Здається тут я можу багато перебільшити. Картати себе за свої провини? Можливо, але тут також можна увійти в неправдиву поставу самозасудження і гордості. Найбільш безпечною поставою мого життя є вдячність за все, що я маю, що отримую з Божих рук. Таку поставу представляє у сьогоднішньому фрагменті Євангелія зцілений самарянин. Саме постава вдячності привела Його знову до Господа.
У біблійних мовах слово «дякувати» має спільний корінь зі словом «благодать».
Наприклад грецькою мовою слово «дякую» виражається словом еухарісто (від цього – Євхаристія – подяка), натомість слово «благодать» словом – харіс. Здається наука з цього факту проста – той, хто дякує Богу отримає благодать і збереже її у своєму житті.