Роздуми над Божим Cловом на п’ятницю I тижня Адвенту
Читаємо про двох сліпих, які йшли за Ісусом аж до тієї миті, коли Він зайшов у дім. Увійшовши за Ісусом, сліпі підійшли до Нього. Аж не віриться, що то могли бути сліпі люди. З тексту випливає, що Господь пройшов якийсь відтинок дороги доки не увійшов до чийогось дому. І весь цей час сліпі слідували за Ним. Цікаво… яким чином.
“ Можна бути засліпленим іншою людиною, якимсь авторитетом, коханою особою, кумиром, другом
Спробуймо придивитися до цього євангельського уривка з іншого ракурсу. Святе Письмо зосереджене не так на тому, щоб хронологічно точно передавати факти, як на тому, щоб описати людські життєві позиції, вказати на потреби людського серця. В одному зі своїх повчань Господь каже про двох сліпих: «Коли сліпий веде сліпого, обидва упадуть у яму». Можна бути засліпленим іншою людиною, якимсь авторитетом, коханою особою, кумиром, другом тощо. Не знаю, чи саме такий клопіт мали наші герої з євангельського тексту. Однак прозріли вони тоді, коли разом пішли за Ісусом!
фінансово.
Щиро дякуємо!
