Анонси видань

Історія дівчинки-сироти, обдарованої талантом писати

17 Грудня 2012, 18:00 2975

Емілі стояла безмовна, уп’явши очі в темне, смагляве обличчя Елен, – геть нерухома, неначе скам’яніла. Була приголомшена, ніби Елен ударила її молотком по голові. Рум’янці пощезли з її личка, зіниці розширилися так, що райдужини сховалися зовсім, очі зробилися чорними, як морок безодні. Враження було таким сильним, таким нищівним, аж навіть Елен Грін стало ніяково.

– Кажу це, бо, на мою думку, саме час тобі про все дізнатися, – мовила вона. – Я вже багато місяців прошу твого татуся, щоб нарешті відкрив тобі правду, але він раз у раз відкладає розмову. Я сказала йому: “Один Господь відає, яка вона вразлива, тож якщо ви одного дня помрете наглою смертю, то це може її вбити, адже до вашої смерті вона не буде приготована”. А він на те: “Ще є час, Елен, ще є час”. І досі навіть слівцем не прохопився, коли ж лікар повідомив мені вчора, що кінець близький, я зрозуміла, що завдання сповістити тебе про стан твого батька й тим приготувати до неминучого нещастя лягає на мене. Опануй себе, дитино, і не дивись на мене такими очима! Нічого лихого з тобою не трапиться, ти будеш під надійною опікою. Кревні твоєї мами не полишать тебе напризволяще, бодай через родову пиху Мурреїв, якщо не з інших спонук. Вони не допустять, аби дитина їхньої крові померла чи пішла до чужих людей, навіть коли це дочка ненависної їм особи. Ти матимеш хатнє вогнище, і то краще, ніж тепер. Не турбуйся ні про що. А щодо татуся, то ти повинна тішитися тим, що він нарешті відпочине. Адже він помирає вже п’ять років. Він справжній мученик, але приховує це від тебе. Люди кажуть, що смерть твоєї мами розбила йому серце: горе звалилося на нього так зненацька…вона ж бо хворіла не довше трьох днів. Тому і хочу, щоб ти знала наперед, що має трапитись; у кожнім разі, не будеш заскочена, коли станеться лихо. На милість Божу, Еміліє Берд Стар, не стій, мов укопана, і не дивись так ошелешено! Мені в голові паморочиться! Таж ти не перша і не остання, хто залишається сиротою на цьому світі! Намагайся бути розважливою. І не докучай татусеві тим, що я тобі розповіла, – чуєш? А зараз ходи в дім, на вулиці вогко; дам тобі випити чогось гаряченького, і гайда в ліжко!

Елен хотіла було взяти дівчинку за руку. Та Емілі вже встигла прийти до тями; вона б голосно скрикнула, якби Елен торкнулася її руки. Але й без дотику видала гострий, сповнений невимовної гіркоти звук, і з очима, що зайшли сльозами, повз руку Елен, простягнену через поріг, кинулася до темних сходів.

Елен скрушно покивала головою і вернулася до кухні.

“Я тільки виконала свій обов’язок, – міркувала вона. – Дуглас Стар знай собі повторює: «Ще є час, ще є час», з тим і Богові душу віддасть, а вона буде вражена в самісіньке серце. Тепер вона звикатиме до цієї думки, і за кілька днів перестане згадувати про це взагалі. Врешті-решт, якщо правда все те, що я чула про Мурреїв, то це стане для неї справжнісіньким визволенням. Ну, їм теж буде з нею несолодко. Вона успадкувала їхню гордість, їхню пиху, однак саме це допоможе їй витримати удар. Мушу сповістити Мурреїв, що він помирає, але ж не знаю достеменно, коли він помре. І яка-то жінка витримала б на моєму місці! От, наприклад: це ж просто сором, як тут виховується дитина – навіть до школи не ходить! Гм, я не раз говорила йому, що я про це думаю, тож не можу нічим собі дорікнути. І це тішить мене. Ходи-но сюди, Майку, – зараз же…ти, кара моя! А де ж поділася Сел?”

Елен не могла знайти Зухвалу Сел з дуже простої причини: та була нагорі з Емілі, що міцно притулила її до себе, сидячи потемки скраю ліжка. Була вона у стані розпачу й гіркої самотності, тож це м’яке хутерко й округла оксамитова мордочка зовсім біля її личка справляли їй деяку розраду.

Емілі не плакала: дивилася просто перед себе, в темряву, силкуючись зазирнути у вічі страшному лихові, чиїм провісником стала Елен Грін. Вона не сумнівалася в її словах – щось їй підказувало, що це правда. Чому їй не вільно померти разом із батьком? Вона не в змозі жити без свого татуся.

– Коли б я була Богом, то не дозволила б діятись такому, – промовила вголос.

Проте відчувала, що казати так – це дуже погано з її боку. Елен повідала їй колись, мовби найгіршим переступом, який лиш може скоїти людина, – це нарікати на Бога. Та менше з тим! Оскільки вона така нечемна, то, може, Бог її покарає, відібравши в неї життя, – тоді вони з батьком знову з’єдналися б.

Але Бог не квапився з покаранням. Зухвала Сел, котрій стало тісно й задушно у тривалих і надто міцних обіймах Емілі, вислизнула з її рук і безгучно вибігла геть. Тепер дівчинка лишилася сам-на-сам із гострим болем, який відчувала всією своєю істотою. То був, однак, не фізичний біль. Вона не могла його втишити. Не в змозі була побороти його, виливаючи свої почуття у жовтому зошиті. Там вона описала свою зажуру, коли від’їжджав учитель недільної школи; на його сторінках жалілася, коли лягала спати голодною і тоді як Елен казала, що вона, Емілі, певно, схибнулася, якщо верзе небилиці про якусь Велительку Вітрів або ж “промінчик”. Звіривши свої почуття паперові, Емілі позбувалася болю. Та про нинішню подію вона не здатна була писати. Не могла навіть звернутися до батька по слова утіхи, як тоді, коли вона так сильно попекла собі долоню, необачно рвучи кропиву. Батько всю ніч тримав її на колінах, розповідав казки, допомагаючи терпіти пекучий біль. Але він, як твердить Елен, помре за тиждень, можливо, за два тижні. Емілі все здавалося, ніби Елен відкрила їй цю жорстоку правду багато, багато років тому. А проте не минуло й години, відколи вона бавилася з Велителькою Вітрів і зачаровано вдивлялася у місячний серп на тлі зеленаво-блакитного неба.

«Промінчик не з’явиться більше ніколи, віднині це неможливо», – міркувала вона.

Та Емілі успадкувала певні риси характеру від своїх шляхетних предків: мужність і витривалість, уміння терпіти страждання, дар милосердя, дар любити всім серцем, здатність радіти. Обдарована цими якостями, вона дивилася на світ широко розплющеними, розумними сірими очима. Здатність переносити страждання, витривалість і мужність нині стали їй у пригоді, підтримавши її дух. Не можна виказати батькові, що Елен усе їй розповіла, це тяжко засмутило б його. Вона мусить затаїти в душі своє жахливе знаття і ще сильніше, всім серцем любити батька протягом дуже короткого часу, що їм відпущено.

Уривок взято з книги Лусі Мод Монтгомері «Емілі з місячного серпа»

Рік видання: 2012
ISBN: 978-966-395-319-9
Формат: 135х210
Палітурка: тверда
Кількість сторінок: 416

Перед вами історія дівчинки – сироти, обдарованої талантом писати.

Дівчинки, якій заборонили розповідати свої ідеї вголос, а вона відповіла: "Але думати буду". Їй не дозволяли цілувати кота, а вона на те: "Я цілуватиму його лишень тоді, коли ніхто не бачить". Разом з Емілі Ви побуваєте у долині Чорної Водиці, дізнаєтесь, де живе Повелителька Вітрів і що таке Місячний Серп. Вам відкриється світ і сутність Бога очима дитини. Ви просто не зможете залишитись байдужим до Емілі, яка так любить життя, незважаючи ні на що.

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;
2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;
3. На сайті «Свічадо».
4. За телефоном (032)235-73-16;
5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity