Брак віри може порушити такі блага шлюбу, як дітонародження, подружня вірність і нерозривність. Про це заявив Папа Бенедикт XVI у промові, зверненій до членів Трибуналу Римської Роти.
Папа торкнувся проблеми сім'ї та шлюбу, з якими часто доводиться мати справу ватиканським суддям. Підкресливши, що сучасна культура ставить сім'ю перед «гнітючими викликами» через яскраво виражений суб'єктивізм, етичний і релігійний релятивізм, Папа зауважив, що страждає сама «здатність людини взяти зобов'язання на все життя». Людина, яка вирішила зв'язати себе узами шлюбу на все життя, відчуває вплив «базової перспективи», і її рішення може бути як суто людським, так і прийнятим у світлі віри в Господа. Нерозривність шлюбу сама по собі не заснована на особистій вірі тих, хто укладає шлюб. При здійсненні Таїнства мінімальною вимогою з канонічної точки зору є «намір зробити те, що робить Церква». «Але якщо важливо не плутати проблему наміру з проблемою особистої віри тих, кому вділяють шлюб, – додав Папа, – то все ж не можна повністю відділяти їх одну від одної».
Папа процитував документ Міжнародної богословської комісії (1977), в якому підкреслюється: якщо «немає жодних ознак віри», то слід замислитися над тим, чи справді мають наречені намір звершити Таїнство, а якщо ні, то варто поставити питання про дійсність Таїнства Шлюбу. «Цим зауваженням, – пояснив одразу ж Святіший Отець, – я абсолютно не маю наміру вказувати на якийсь простий автоматизм поміж відсутністю віри та недійсністю шлюбу»: це зауваження він зробив лише для того, щоб підкреслити, як відсутність віри впливає на всі блага шлюбу і порушує шлюбний союз. Але все ж таки, – додав Папа, – необхідно «продовжити міркування» з цього питання.
Наприкінці промови Бенедикт XVI згадав про покинутих подругів та розлучених: їхнє свідчення нерозривності, виражене у відмові вступати в нові стосунки, набуває особливої цінності в сьогоднішньому світі й Церкві.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
