Римо-католицький календар
Середа ІV звичайного тижня, рік І
Перше читання
Євр 12, 4-7. 11-15
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Ви ще не протистояли до крові, змагаючись з гріхом. І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: «Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє. Адже кого Господь любить, того й карає, і шмагає кожного сина, якого приймає».
Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як зі синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?
Усяке ж картання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності. Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна, і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб зцілилося.
Намагайтеся мати мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа. Пильнуйте, щоб ніхто не лишився без Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не осквернився.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 103 (102), 1-2. 13-14. 17-18 (П.: пор. 17)
Милість над тими, хто боїться Бога.
або: Милість Господня від віку й до віку
на тих, хто Його боїться.
Благослови, душе моя, Господа *
і, все нутро моє, — Його святе Ім’я.
Благослови, душе моя, Господа *
і не забувай усі Його благодіяння.
Як милує синів батько, *
так Господь милосердиться †
над тими, хто Його боїться.
Адже Йому відомо, з чого ми зліплені, — *
Він пам’ятає, що ми — порох!
А Господня милість від віку й до віку
на тих, хто Його боїться, *
і праведність Його на синах синів, †
які Його завіт зберігають *
і про Його заповіді пам’ятають, — щоб їх сповняти.
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 6, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?»
І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Бог — розумний тренер (Слово між нами)
Як ми сприймаємо Ісуса? (о. Роман Лаба OSPPE)
Важко вірити в буденне (курс “Дабар”)
Як саме можна не розпізнати Ісуса (о. Яцек Салій ОР)