Роздуми над Словом Божим на середу IV звичайного тижня, рік І
І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому?»
У сьогоднішньому Євангелії міститься відповідь на дурниці тих людей, які твердять, ніби Господь Ісус, перш ніж почати привселюдну діяльність, багато років набирався наук у мудреців Індії. Якби так було, то мешканці Назарета не питали б: «А звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому?» Вони би знали, то Він так гарно здобув освіту за кордоном. В Індії.
Мешканці Назарета й ті люди, хто поширює вигадки про гадане навчання Господа Ісуса у якихось мудреців, мають між собою певну схожість. Ані одні, ані другі неспроможні повірити, що Ісус є Син Божий, який свою мудрість не на землі знайшов, але з Неба приніс нам мудрість від свого Предвічного Отця. «Наука, яку Я проголошую, — казав колись Господь Ісус, — не моя, але того, хто Мене послав: Отця».
Прокоментуймо ще запис євангеліста про те, що Ісус дивувався недовірству своїх співвітчизників із Назарета. Чи може Бога хоч щось дивувати? Він же Син Божий. Нагадаю, що в книзі Ісаї аж двічі (59, 16 і 63, 5) говориться про те, що Бог здивований тим, що попри загальне відступництво не знайшовся серед Його народу якийсь заступник, що виступав би на захист свого народу. Мова про подив Бога є водночас літературним прийомом, за допомогою якого пророк звертає увагу, що йдеться про особливо велике зло.
Так і слова євангеліста Йоана, що Господь Ісус дивувався невірі мешканців Назарета, підкреслюють особливо велике зло цього недовірства. Це була невіра людей, які майже 30 років мали поруч із собою самого Сина Божого. То правда, що вони тоді ще не відали, що Він є Син Божий. Однак потім вони вже мали всі можливості помітити, що Він є кимсь особливо близьким Богові.
Невіру мешканців Назарета можна порівняти з невірою тих католиків, які регулярно ходять до храмів, слухають Слово Боже, а попри це не чують його та не живуть згідно з ним.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002