Митрополит Львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький, який довгий час працював секретарем Йоана Павла ІІ і Бенедикта XVI, поділився своїми думками стосовно останніх подій.
У понеділок увесь світ пережив шок: від престолу відрікся Папа Римський Бенедикт XVI. Скажіть, чи шоковані особисто Ви? Що значить для Вас ця подія?
Це для мене також велика несподіванка. За наших часів ми ніколи не переживали нічого подібного, і я про це навіть не думав. 6 січня я був на Службі Божій у Ватикані у базиліці св. Петра на свяченнях нових єпископів.Тоді я бачив, що Папа добре себе почуває. Наступного дня був разом із ним на вечері, і нічого не віщувало того, що він збирається подати у відставку. Але кожен із нас шанує волю і рішення Святішого Отця; церковний закон йому це дозволяє, і Папа скористався своїм правом.
Найбільше дивує саме добровільне зречення влади. Це надзвичайно рідкісний випадок не лише для Церкви, а й для політики, для історії взагалі. На Вашу думку, що може спонукати лідера до добровільної, не вимушеної зовнішніми обставинами відставки? (Стан здоров’я не перешкоджав багатьом лишатися при владі до самої смерті).
Відповідальність, яку я бачив у кардинала Ратцінгера, будучи другим секретарем Святішого Отця Йоана Павла ІІ, а потім і Його Святості Бенедикта XVI, спричинилася до того, що він усі свої сили віддавав служінню Церкві. Сам Папа повідомляє, що причиною відставки слугувало поступове погіршення стану його здоров’я через поважний вік. Отже, ситуація є такою, що його сили слабнуть і не дозволяють Святішому Отцеві виконувати щоденні завдання так, як би він собі цього бажав, а тому Понтифік добровільно пішов у відставку. Папа був свідомий того, що очікування щодо наступника святого Петра є дуже великими; він ніколи не ухилявся від служіння, однак вважав, що гідне виконування покладеного на нього обов’язку вимагає відповідних сил. Наша думка дещо відрізняється від думки Папи, бо вартість його звернень у справах Церкви є безцінною; опубліковані документи та сказані Святішим Отцем слова були настільки влучними, що потрапляли в самий стрижень проблем. Залишається надія, що Папа Бенедикт XVI і надалі служитиме Церкві своєю мудрістю та досвідом.
Що ж до мотивів, то я вважаю, що це турбота про добро Церкви, усього християнства. Папа, мабуть, не хотів, щоби всі справи, євангелізація й інші ініціативи йшли поволі, натомість бажав, аби вони просувалися своїм ритмом.
Якою Бенедикт XVI прийняв Католицьку Церкву і якою він її полишає?
Церква завжди є Свята і Апостольська, але також є грішна, бо Церкву творимо ми, люди. Тому в історії Церкви є кращі сторінки, а є і слабші, грішні. І Папа Бенедикт XVI, як великий теолог, протягом свого понтифікату намагався звернути більше уваги на теологію, на поглиблення свідомості, а також на питання, якою є наша віра, ким є Бог. Завдяки цьому він підніс Церкву інтелектуально.
Які виклики постають перед Церквою сьогодні? Чого очікує громадськість від нового Понтифіка? Яким він повинен бути, що нового принести?
Я вважаю, що світ чекає від нового Папи відваги протистояти модернізму та лібералізму. Новий Папа мусить мати силу показувати, які є справжні цінності. Ці цінності – 10 заповідей Христових, совість, яку має кожний із нас, і життя відповідно до етичних норм.
Які виклики постають сьогодні перед Церквою?
Церква сьогодні повинна брати участь у житті своїх вірних, у соціальних справах. Церква повинна оточувати увагою бідних і хворих, розвивати благодійність. Також більше уваги треба приділяти освіті та створювати католицькі навчальні заклади всіх рівнів.
Що нового можна очікувати у відносинах між православ’ям і католицизмом в Україні?
Дуже багато у цьому діалозі залежить від кроків Православної Церкви, оскільки та Церква становить більшість в Україні. Відомо, що близько 40 мільйонів вірних – це православні, близько 4,5 мільйонів – греко-католики і 1,5 мільйона – католики латинського обряду. Папа Бенедикт XVI зробив великий крок до зближення Римо-Католицької і Православної Церков.
Юлія Процишена, From-UA
фінансово.
Щиро дякуємо!
