Останні два дні понтифікату Бенедикта XVI, без сумніву, залишаться глибоко закарбованими в пам’яті незліченних людей та позначать важливий, новий і нечуваний етап в історії Церкви-прочанки. Для багатьох це було немовби відкриття людського виміру та духовності Папи, для інших – підтвердження про його смиренне та, водночас, піднесене життя вірою.
Якщо Папа Войтила з подиву гідною відвагою дав перед очима світу своє свідчення віри у стражданнях недуги, Папа Ратцінґер, з не меншою мужністю, дав нам свідчення прийняття перед Богом обмежень старості та розпізнавання здійснення відповідальності, яку Бог йому довірив. Обидвоє навчили нас, не лише своїм вченням, але, мабуть, ще ефективніше, своїм життям, що означає шукати і щодня знаходити Божу волю для себе і для свого служіння, також і у вирішальних ситуаціях людського життя.
Як про це переконливо сказав він сам, зречення Папи жодним чином не є залишенням ні отриманої місії, ні, тим більше, вірних. Воно означає й надалі ввіряти Богові Його Церкву, у непохитній надії на те, що Він і надалі провадитиме її. З покорою та спокоєм Бенедикт XVI стверджує, що «старався чинити» все можливе, щоб служити добру Церкви, Церкви, яка не Йому належить, але Богові, і яка, завдяки безперервній дії Святого Духа, «живе, зростає та пробуджується в душах».
У цьому значенні спадщиною Папи Бенедикта сьогодні є звернений до усіх заклик до молитви та відповідальності. Насамперед, очевидно, до кардиналів, на яких тяжіє завдання обрання Наступника святого Петра, але не менше і до всієї Церкви, яка повинна супроводжувати молитвами розпізнавання виборців та матиме обов’язок супроводжувати молитвами нового Папу в його служінні дієво звіщати Євангеліє «для добра Церви та людства», та провадити Божий люд до дедалі більшої вірності тому ж Христовому Євангелію. Тому що жоден Папа не зможе робити це сам. Отож, ми це робитимемо разом з ним, а також «вислужений Папа» й надалі нас супроводжуватиме, стараючись про це, як він сказав в останньому своєму слові: «від щирого серця, своєю любов’ю, молитвою, роздумами». Дякуємо, Папо Бенедикте!
о. Федеріко Ломбарді, Генеральний Директор Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
