Римо-католицький календар
Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік В
Перше читання
Бут 14, 18-20
Читання з Книги Буття.
Тими днями Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино — він був священник Бога Всевишнього — поблагословив Аврама й мовив: «Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!» І дав йому Аврам десяту частину з усього.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 110(109), 1-2, 3-4 (П.: пор. 4б)
Христос навіки наш Первосвященник.
або: Ти — священник навіки за чином Мелхіседека.
Промовив Господь до Господа мого: †
«Сядь по Моїй правиці, *
Доки не покладу Твоїх супостатів †
для ніг Твоїх підніжком».
Жезл Твоєї сили Господь пошле з Сіону; *
Тож пануй між своїми ворогами.
В Тебе влада в дні Твоєї могутності, †
у святості сяйві, *
із лона Я породив Тебе перед ранньою зорею.
Поклявся Господь — і не буде жалкувати: *
«Ти — Священник навіки за чином Мелхіседека!»
Друге читання
1 Кор 11, 23-26
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і промовивши подяку, переломив і сказав: «Це — тіло Моє, воно за вас дається. Чиніть це на Мій спомин!».
Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: «Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові. Чиніть це щоразу, коли будете пити, — на Мій спомин!» Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!
Слово Боже.
Секвенція:
Слав Спасителя, Сіоне!
Співом гімнів і поклоном
Пастирю хвалу воздай!
Хоч понад усе хваління
вищий Він, ти поклоніння
з сил усіх Йому складай.
Ось причина достохвальна:
хліб живий і життєдайний
нині подається нам.
Сам Господь цей дар преславний
за столом в вечері тайній
дав дванадцятьом братам.
Тож хай радість буде повна,
осяйна і дзвінкомовна,
щоби чула вся земля!
День святкуймо урочистий:
в нім бо трапеза ця чиста
установлена була.
Це на ній доби старої
Цар наш Пасхою новою
Ветхий довершив Завіт.
Тінь від істини втікає,
світло темну ніч зміняє,
вже старий минає світ.
Що звершив ретельно Вчитель,
на свій спомин це чинити
учням твердо заповів.
За Христовим наставлінням
хліб, вино ми на спасіння
несемо до вівтарів.
Вчення істинне розважмо:
вже не хліб з вином, а справжні
Тіло й Кров даються нам.
Віра ствердить це натхненна,
бо уму це незбагненно
і невидимо очам.
Ці два види — вже лиш знаки,
чудо в видах цих двояких
незглибиме відбулось:
Плоть — це їжа, кров — це напій,
і у кожнім із цих знаків
міститься увесь Христос.
Хоч спожитий, неподільним,
не поламаним і цільним
Він лишається без змін.
Безлік чи один приймає,
кожен порівну вживає —
та все ж невичерпний Він.
Споживають Його праві,
споживають і лукаві,
та несхожий жереб в них.
Глянь — одне і те ж приймають,
наслідок же різний мають:
рай — для добрих, смерть — для злих.
Той, хто хліб оцей ламає,
хай несхитно пам’ятає:
кожна частка уміщає
стільки ж, що і повнота.
Тільки знак тут розділився,
вміст його ж не умалився,
а незмінним залишився, —
віра мовить нам тверда.
(початок скороченої форми)
Ось хліб Ангелів правдивий,
для паломників пожива,
даний дітям милостиво,
не призначений він псам.
У прообразах нам даний:
в Ісаакові закланні,
в агнці жертвеннім пасхальнім,
в манні, посланій отцям.
Пастир добрий, хлібе правий,
Христе, будь до нас ласкавий!
Нас провадь у кожній справі,
а в кінці блаженством слави
обдаруй в землі живих.
Ти, благий і необ’ятий,
зволь нас, смертних, випасати,
спадкоємцями назвати
і на трапезі зібрати
поміж сонмами Святих.
Амінь. Алілуя.
Спів перед Євангелієм
Йн 6, 51
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є хліб живий, що зійшов із неба;
якщо хто хліб цей буде їсти, житиме повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 9, 11б-17
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розповідав натовпу про Боже Царство й зціляв тих, котрі потребували оздоровлення. День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: «Відпусти людей, щоби, пішовши до довколишніх сіл та хуторів, вони зупинилися на нічліг і знайшли їжу, бо ми тут у пустинному місці».
А Він сказав їм: «Дайте ви їм їсти!»
Вони відповіли: «Немає в нас нічого більше, як тільки п’ять хлібів і дві рибини; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу». Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч.
Та Він сказав своїм учням: «Розсадіть їх груами по п’ятдесят». І зробили так, і розсадили всіх.
Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, промовив благословення над ними, розломив і давав учням, щоби поклали перед людьми. І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених шматків назбирали дванадцять кошиків.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Віддати мало, щоб отримати все (о. Роман Лаба OSPPE)
Чудо неустанного помноження хлібів (о. Василь Косік)
фінансово.
Щиро дякуємо!
