Владика Йосиф (Мілян), голова наглядової ради будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового, що в Києві, та керівник організаційного комітету з відзначення ювілею 1025-річчя Хрещення Русі-України, поділився з Департаментом інформації УГКЦ планами щодо святкувань.
Владико, Українська Греко-Католицька Церква запланувала святкування з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі-України. Розкажіть, будь ласка, як усе проходитиме?
Уже на Патріаршому Синоді в Канаді у вересні 2012 року Блаженніший Святослав запросив наших земляків з усього світу до Києва на прощу, приурочену до 1025-річчя Хрещення Русі-України. А останній Постійний Синод прийняв рішення з нагоди відзначення ювілею освятити новозбудований Собор. Очевидно, програма прощі спершу передбачала лише заходи в дусі ювілею християнства Київської традиції, тепер же кульмінацією святкування стане освячення Патріаршого собору. Потрібно тут зазначити, що будівництво Собору, за словами Івана Павла ІІ, з цеглинок людських душ, пройшло вже довгий шлях, адже в ньому два роки тому відбулася інтронізація Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава. Проте спорудження його як Церкви, як спільноти людських душ, об’єднаних вірою в Триєдиного Бога, триватиме на Лівому березі в Києві віками. Що стосується будівельно-інтер’єрного наповнення, то Собор потребує ще багато ресурсів. Головною мотивацією рішення про його посвячення стала історія базиліки Святої Софії в Римі, де, за словами очевидців, був споруджений престол, влаштована підлога, стіни й двері (у літургійному вимірі посвячується престол та стіни храму).
Нещодавно, перебуваючи з робочим візитом у м. Кельні (Німеччина), ми почули цікавий німецький жарт, що коли закінчиться будівництво Кельнського собору, тоді настане кінець світу. Нині гості та прочани Кельна можуть побачити на шпилях Собору громіздке металеве риштування, що, згідно з проектом, має там перебувати до 2100 року. Проте архидієцезія пришвидшила будівельний процес, залучивши до роботи більшу кількість робітників, тому очікується, що риштування може бути зняте в 2070 році – такі-от часові й будівельні параметри у світі.
Сьогодні в Києві ми проводимо різного роду будівельні тендери та конкурси щодо інтер’єру, вже довший час надходять цікаві пропозиції щодо екстер’єру Патріаршого центру. Предмет освячення майже готовий, якщо говорити про стіни, престол і підлогу.
Святкові заходи розпочнуться вже в травні Конгресом мирян Центральної, Східної, Південної та Північної України. У цьому ж місяці запланована історична наукова конференція, котру організовує наша Церква у співпраці з Українським католицьким Університетом та провідними науковцями України. Відзначення ювілею Хрещення органічно переплітатиметься зі святкуваннями Року віри, що його проголосила Вселенська Церква на всецерковному, єпархіальному та парафіяльному рівні. Очевидно, ми долучимося до програми всеукраїнських святкувань на державному рівні з нагоди ювілею Хрещення України.
Безпосередня програма прощі, якщо взяти до уваги початок Патріаршого Синоду, який заплановано провести саме під час цих святкувань та освячення Собору, розпочнеться 11 серпня великою Архиєрейською Службою Божою. Впродовж усього тижня оргкомітет вже сьогодні пропонує різні паломницькі тури Центральною та Східною Україною за посередництвом Патріаршого паломницького центру. У Києві передбачено з цієї нагоди відкриття експозиції двох виставок – сакрального мистецтва та доробку Христини Дохват, іконописця зі США.
У п’ятницю, 16 серпня, у крипті Собору відбудеться відкриття виставки, присвяченої світлої пам’яті Патріарху Йосифові (Сліпому). Маємо на меті організувати ще одну виставку, присвячену Папі Івану Павлу ІІ, – «Україна і Папа». У програмі відкриття виставок – духовно-мистецька програма та, звичайно, вечірня молитва.
У суботу, 17 серпня, до обіду, будуть проведені екскурсії Києвом – колискою українського християнства, о 15.00 розпочнеться Молебень на Володимирській гірці біля святого Володимира, о 18.00 – Вечірня та, власне, Чин освячення Собору, о 21.00 – Агапе, о 22.00 – нічні чування в трьох осередках, розділені тематично. Крім того, плануються нічні чування з програмою для молоді.
У неділю, 18 серпня, спершу Утреня, о 9.00 розпочнеться Архиєрейська Свята Літургія, після завершення якої відбудеться Чин освячення води на Дніпрі. Катехумени прийматимуть святе таїнство Хрещення у водах Українського Йордану; відбудеться також віднова хресних обітів. Після обіду, о 15.00, розпочнеться мистецька програма різних колективів на площі перед Собором; у той самий час – благодійний бенкет. На завершення – академічний захід в Національній опері (початок о 19.00).
Звісно, програма ще вдосконалюватиметься та корегуватиметься відповідно до надходжень пропозицій та можливостей. Варто додати, що для розробки та реалізації програми святкувань створено оргкомітет, що розділений за сферами відповідальності, який співпрацюватиме з оргкомітетом Року віри. Крім того, УГКЦ має свого представника (владика Богдан Дзюрах) в оргкомітеті святкування 1025-ліття Хрещення на державному рівні.
Була зустріч Глави Церкви з Головою Київської міської державної адміністрації. Чи є вже якісь наслідки цієї зустрічі?
Зустріч Блаженнішого Святослава з Олександром Поповим, дякувати Богові, має свої наслідки. Наскільки вони будуть результативними, покаже час. Бо до сьогодні, крім відвідин Патріаршого центру комісією Дніпровського району, справа впорядкування берегу Дніпра навпроти Патріаршого собору візуально не просунулася.
Нагадаю, що на переговорах велася мова про доступ вірян під час велелюдних святкувань до Дніпра. Коли наша Церква готувала проект Патріаршого центру із собором, чинне законодавство передбачало, що ділянка від води до меж Патріаршого собору не могла належати нікому. У такому разі ми могли вільно планувати вихід до Дніпра під час різних Богослужінь та церковних заходів. Однак законодавство змінювалося і, правдоподібно, хтось спробував «прихватизувати» ці «нейтральні межі». Отже, тепер комісія Дніпровського району вирішує дальшу долю цієї прибережної смуги землі. Для Церкви є дуже важливим мати доступ до Дніпра, власне для цього і була вибрана відповідна земельна ділянка. Сподіваємося, що розпочатий процес вирішення цього питання матиме своє логічне завершення та не залишиться порожньою обіцянкою.
Щодо прибережної зони, яка межує із територією Патріаршого центру, то там зараз страшенний безлад, тому вона потребує елементарного впорядкування. Оскільки цей стан триває вже не один рік, то без втручання компетентної влади це питання, мабуть, не вирішиться.
Крім господарських проблем, сторони обговорили питання можливостей соціального служіння Церкви. Відзначу, що УГКЦ в Києві посилила свою духовну і соціальну працю в ділянці пенітенціарного служіння, академічного душпастирства, душпастирства охорони здоров’я, тому під час зустрічі обговорювалися нові можливості щодо дальшої співпраці Церкви та державних установ. Гостро стоїть питання виділення земельних ділянок під будівництво храмів. Блаженніший констатував, що більше як за 10 років УГКЦ в Києві не отримала жодної ділянки, тому О. Попову вручено лист-прохання та документацію на виділення перших чотирьох ділянок землі. Ми дуже сподіваємося на позитивні рішення в цих справах.
Які конкретні кроки вже реалізуються в підготовці до прощі?
Уже майже місяць працює сайт Патріаршого паломницького центру, на якому всі охочі можуть зареєструватися для участі в цій прощі. Крім того, на вказаному сайті запропоновані різні паломницькі тури Центральною та Східною Україною.
Ми також плануємо підготувати для використання підвальні приміщення Собору, де знаходиться актова зала на 250 осіб, благодійна їдальня та крипта. Зокрема, в місці, призначеному для крипти, плануємо розмістити експозицію виставки про Патріарха Йосифа Сліпого і про Папу Івана Павла ІІ. Гадаю, виставка про Патріарха Йосифа буде цікавою для людей, оскільки він для багатьох українців є втіленням незнищенності й відродження УГКЦ, а також ініціатором потужного руху нашої Церкви за патріархальний устрій. Для багатьох цей слуга Божий є прикладом для наслідування.
Хочу повідомити, що на завершальній стадії знаходиться видання альбому про історію будівництва Патріаршого собору. Маємо інформацію, що готується ще досить поважне науково-популярне видання, яке стосуватиметься наших святкувань. Також укладаються духовно-мистецькі програми та партитури для зведеного хору на велику Архиєрейську Святу Літургію.
Богу дякувати, в Україні, попри глобальну економічну кризу, жертовність людей не зменшилася. До нас зголосилися українські меценати (може, їх і небагато) із щирим бажанням підтримати наш проект побудови і освячення на відповідному рівні. Додам також, що багато благодійних організацій та єпархій Німеччини заявили про свою готовність долучитися до цього процесу.
Чи будуть, на вашу думку, провокації і як ви будете на них реагувати? Адже подібні ситуації вже мали місце біля Собору.
На провокації реагувати не варто та й не потрібно про них говорити. Свої зусилля належить спрямувати на позитив і якнайкраще робити свою справу. Церква покликана голосити Слово Боже, котре спасає людину; – голосити про Христа і Його любов, що у своєму воскресінні обіцяє нам вічне життя. Наше завдання – бути сіллю землі і світлом для світу, що є завданням всіх охрещених, тих, хто визнає Христа Богом. Тому з Христом нам не страшні жодні провокації. Зрештою, зараз третє тисячоліття…
З яких країн і континентів ви очікуєте прочан?
Якщо коротко, то з усього світу. Уже зголосилися групи з Австралії. Вони просять зарезервувати їм місця у церкві на богослужіннях, в опері, на бенкеті, тому що вони летітимуть 26 годин і хочуть мати гарантію, що вповні скористають з програми прощі. Також висловили бажання прочани із США та Канади… Маємо неперевірену інформацію, що з кожного деканату УГКЦ в Польщі до Києва планує приїхати один автобус греко-католиків. Вітатимемо вірних і з Бразилії, Аргентини, Росії, Казахстану, Прибалтики, Балканських та інших європейських країн. Звісно, найбільше очікуємо прочан з рідної України.
Щось подібне вже було в Києві?
У час історичного візиту в Україну великого Папи Івана Павла ІІ до Києва з’їхалася величезна кількість вірних Католицької Церкви латинського обряду та вірних Української Греко-Католицької Церкви. Якийсь особливий дух в ті червневі дні витав над Києвом. Хоча влада в Україні винесла християнські урочистості за межі міста, на стадіон «Чайка», проте піднесеного духовного настрою та великої радості годі було заховати в київські ліси. Крім того, спадає мені на думку організація в 2007 році Патріаршого Собору «Молодь у Церкві третього тисячоліття», в рамках якого відбувся форум молоді. Цікаво, що захід проходив із 17 по 19 серпня і на нього прибуло 12 тисяч молодих людей з України та близького закордоння. Саме в цей час відбудеться цьогорічна проща.
Мабуть, багатьом відомо, що Патріарший собор будується на пожертви наших вірних в Україні та на поселеннях. Ідея «Собор єднає всіх» досі ще жива в серцях українців-греко-католиків в усьому світі. Намагаємося бути вдячними за кожну, навіть найменшу, пожертву, яка, можливо, є вдовиною лептою. Тому сподіваємося, що дуже багато людей захоче побачити Собор, на який вони пожертвували дорогу для кожного ціну, може, не останню копійку, але важливий і потрібний гріш. Передбачити вже сьогодні конкретну кількість прочан важко, проте кожен греко-католик у світі повинен пам’ятати, що Церква, як мати, прийме в обійми своїх дітей з усього світу.
Де будете розміщати таку велику кількість людей?
Цим завданням вже місяць займаються члени оргкомітету. Патріарший паломницький центр УГКЦ резервує місця в готелях різного класу. Намагаємося вести перемовини із гостелами та студентськими гуртожитками. Відповідно, пропонуватимемо різні рівні реєстрації – готелі, гостели, гуртожитки та молодіжні похідні умови в МВЦ. Такі ж рівні побуту будуть у харчуванні. Сподіваюся, що досвід, набутий під час Собору і форуму молоді в 2007 році допоможе нам організувати це на відповідному рівні. Також ми працюємо разом з Патріаршою комісією у справах молоді, Карітасом, Мальтійським орденом та у співпраці з державними структурами у сфері професійної охорони над організацією волонтерської служби. Адже на прощу запрошено високих церковних світових достойників та дипломатів різних держав.
фінансово.
Щиро дякуємо!
