Після Одеси релікварій із мощами св.Йоана Боско був перевезений до столиці України.
Учора, 3 квітня, на вечірню св.Месу в київському співкафедральному храмі св.Олександра зібралося повно люду, як на недільну урочистість. Передслужив на цій св.Месі архиєпископ Києво-Житомирський Петро Мальчук. А серед вірних було немало батьків із дітьми та бабусь з онуками. Так, звісно, Дон Боско – заступник у молитвах про складну та проблемну молодь. Звісно, хочеться висловити сподівання, що та молодь і діти, які до храму на цю зустріч прийшли, зовсім не є проблемними, і такими не стануть, підростаючи далі…
З реліквіями вірні Католицької Церкви стрічаються не так уже й рідко: шерег наших храмів, наприклад, мають реліквії Святого Хреста; в «сусідньому», за дві з половиною станції метро, храмі св.Миколая є реліквії св.Миколая Мирлікійського, а в тій самій Одесі, скажімо, – на двох бічних вівтариках храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії реліквії блаж.Йоана Павла ІІ і св.Фаустини Ковальської.
Однак релікварій з мощами св.Йоана Боско насправді вражає і привертає увагу. Бо він виконаний у дуже специфічний спосіб. Це не звична для багатьох міні-монстранція з часточкою чогось там у центрі (клаптика тканини, щіпочки абощо). Це велика скляна «труна», в якій лежить скульптура, виконана у повний людський зріст, і вбрана в богослужебний одяг, як належить священикові.
Отець Віталій Кривицький SDB, який є головним промотором урочистого паломництва цих мощей Україною, розповів, що насправді салезіани не возять по світу нетлінне тіло свого засновника (хоча воно так і виглядає). Дон Боско не має нетлінних мощей. Це копія надгробної скульптури, яка знаходиться у Турині, де сам святий похований. Для перегринації, запланованої в рамках підготовки до 200-річчя з дня народження св.Йоана Боско, салезіани мають свою програму. Ювілей настане у 2015-му, за три роки, а до цього є час на підготовку. Отже, цей рік – перший за планом: він присвячений біографії святого. Другий рік підготовки буде присвячений його педагогіці, а третій – його духовності.
Цей релікварій, зазначив о.Віталій, – не єдиний у світі: ще один, також із мощами святого всередині, виготовлено як звичайну скульптуру. Бо реліквії мандрують усім світом, і далеко не в кожній країні тамтешня культура дозволяє ввозити реліквії у вигляді прозорої труни… втім, для суті справи це нічого не міняє. Бо ті, хто приходить молитися, не є якимись язичниками (або принаймні, зовсім не повинні ними бути) і не поклоняються самому тілу чи його часткам, лежачому чи стоячому зображенню. Як не раз підкреслював о.Віталій – і як виразно зазначено в спеціально підготовленій до перегринації брошурці, – християни не поклоняються самим по собі мощам, але Богові, який дає нам святих і вислуховує їхні молитви.
У скульптурі, що зображає св.Йоана Боско, вміщено (у грудях) його праву долоню. Це долоня священика, яка благословляла, вітала, яку він давав цілувати. Або не давав, – зазначив окремо о.Віталій, бо це був такий педагогічний метод Дона Боско: не дозволяти цілувати руку священика тому, хто погано поводиться…
Сподіватимемося, що ті, хто приходить цими днями на молитву до великого Отця і Вчителя молоді, поводяться добре і моляться щиро. Тоді Дон Боско підтримає їхні інтенції своєю помічною долонею, а Бог його радо вислухає, як робив це і за його життя.
Про самого святого і його зв’язок з Україною, ба навіть про чуда, які вже відбуваються у зв’язку з цим паломництвом, о.Віталій Кривицький говорив у проповіді.
Молитви при релікварії тривали до 23.00, а наступного дня – із 6.00 ранку. Програма перебування дорогоцінних реліквій в Україні доволі жорстка і насичена. Попереду ще багато місцевостей, спільнот і храмів. До 11 квітня ще є змога зустрітися зі св.Йоаном Боско у його мощах і за його заступництвом просити Бога за наших дітей і підлітків, аби завжди були щирі та щасливі перед Всевишнім.
Фото: Ecclesia Catholica St. Alexandri
фінансово.
Щиро дякуємо!
