Роздуми над Словом Божим на середу XXIX звичайного тижня, рік І
Лк 12, 39-48
Питання Петра: «Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?» (Лк 12, 41), — не є випадковим. Адже і Петро, й інші апостоли покликані Господом до виконання в Церкві конкретного пастирського завдання. В Церкві вони мають привілей, пов’язаний з духовною владою, але також повинні турбуватися про Божий люд. Звіт про це мають дати Господу в день суду.
Одна парафіянка скаржилась іншій літній парафіянці на батюшку: мовляв, він не постить, можливо мало молиться, то навіщо його слухати. Літня жінка відповіла: «Він є священником і ми повинні його слухати, бо він поставлений для нас, парафіян, щоб вказувати нам дорогу спасіння. Проте не наше діло судити виконує він це все сам чи ні. Він буде за це відповідати перед Кимось Вищим…».
Маємо поставити собі питання: чи молимось за наших пастирів, чи радше обмовляємо і говоримо про їхні вади? Чи молимось і дякуємо Богу за катехитів і катехиток, які вчили нас істинам віри? Чи пам’ятаємо, що їм довірено багато, тобто наше спасіння, тому і питати з наших пастирів Господь буде суворіше ніж з інших?
фінансово.
Щиро дякуємо!
