Журба у зношеній сутані й старих черевиках. Школа почуттів о. Яна Твардовського
Кузен поета згадував його як дивака, який підходив до гостей привітатися, а потім ішов у свій куток. Однак усе це не мало значення, коли його слухали або читали. Тоді чітко ставало видно видатну особистість. Отець Ян — «фахівець із журби та смутків» Певна доза суму є невід’ємним елементом християнства. «Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться», — сказав Господь у Нагірній проповіді. Однак ми, прості смертні, часто втікаємо від цього почуття, сприймаючи його як ознаку слабкості. Називаємо його меланхолією, ностальгією, нудою. Це такий стан, коли душа болить. І хоч таке трапляється...