У наші часи нерідко зустрічається байдужість до віри, її вважають неважливою в людському житті. Нова євангелізація, власне кажучи, означає розбудження в серцях і думках наших сучасників життя вірою.
На це звернув увагу Святіший Отець під час зустрічі у Клементинській залі Апостольського палацу з учасниками пленарної сесії Папської ради сприяння нової євангелізації. Він вказав, що серце євангелізації — давати свідчення віри і любові.
«Стільки людей віддалилися від Церкви! Помилкою буде перекладати провину тільки на одну чи на другу сторону, ба навіть не слід говорити про провини. Відповідальність лежить на історії Церкви та її людей, також і на певних ідеологіях, як і на окремих особах. Як діти Церкви, ми повинні йти далі шляхом ІІ Ватиканського Собору, відкинути речі непотрібні та шкідливі, фальшиві поруки світу, які обтяжують Церву і шкодять її обличчю. Треба християн, які б показували сьогоднішнім людям милосердя Бога, Його ніжність до кожного створіння. Ми всі знаємо, що криза людства не поверхова, вона глибока. Тому нова євангелізація, вимагаючи відваги, аби йти проти течії, та навернення від божків до єдиного істинного Бога, обов’язково має використовувати мову милосердя, яке полягає більше у вчинках і життєвих позиціях, аніж у словах», — сказав Папа.
Святіший Отець також підкреслив потребу виходити назустріч людям, ідучи під керівництвом Духа Святого аж до периферій людства. Крім того, він зауважив, що душпастирські програми слід зосередити на тому, що найістотніше.
«Нічому не служить розпорошування на стільки другорядних чи необов’язкових справ. Слід зосереджуватися на основоположній дійсності, якою є зустріч із Христом, із Його милосердям, із Його любов’ю. І треба любити братів так, як Він полюбив нас. Ця зустріч із Христом є також спогляданням — це слово ми вживаємо нечасто. Потрібно споглядати Христа. Ми могли б запитати: яким є душпастирство у наших дієцезіях і парафіях? Чи показується те, що суттєве, тобто Ісус Христос? Чи різноманітні досвіди єднаються у гармонії, яку дає Святий Дух? А чи наше душпастирство хаотичне, фрагментарне, так що зрештою кожен діє на свій страх і ризик?»
За матеріалами: Radiо Watykańskie