Боже Милосердя не є звільненням від Божих заповідей — пише префект Конгрегації доктрини віри у статті про нерозривність подружжя для L’Osservatore Romano.
Публікація цього тексту була схвалена Папою Франциском. Архиєпископ Герхард Мюллер нагадує, що нерозривність подружжя, а, отже, неможливість укладання наступного зв’язку, є правдою явленою нам Богом, однозначною заповіддю Ісуса, яка не підлягає компетенції Церкви.
Архиєпископ Мюллер детально аналізує погляд на шлюб у Старому Завіті, вченні Ісуса і апостолів. Практика християн за часів апостолів лежить на основі гіпотез, на яких Церква не може будувати своє вчення. Натомість ціла патристична традиція однозначно інтерпретує євангельську нерозривність подружжя. Компроміс у цьому питанні з’явився, коли зросла взаємозалежність між Церквою і державою. Це проявляється, зокрема, у практиці Східних Церков, які допускають пастирську поблажливість, дозволяючи розлучення і можливість другого і третього шлюбу за умови покути. «Ця практика, — зазначає префект ватиканської дикастерії, — не є у відповідності з волею Бога, яка чітко виражена словами Ісуса про нерозривність подружжя, і становить певну екуменічну проблему, якою не варто легковажити».
Префект Конгрегації доктрини віри застерігає, що безумовна нерозривність стосується виключно таїнства подружжя. Натомість у наші часи все більше християн підпадають під вплив сучасної ментальності, яка суперечить християнському розумінню подружжя, особливо у тому, що стосується його нерозривності і відкритості на життя. У результаті все частіше, ніж у минулому доходить до визнання таїнства недійсним. Однак, про недійсність шлюбу не можна вирішувати у своєму сумлінні. Це має підтвердити церковний суд.
Архиєпископ Мюллер показує, що все вчення Церкви одностайно підтверджує нерозривність подружжя. З часів понтифікату Йоана Павла ІІ щораз більше говорять про душпастерство розлучених, які вступили у нові зв’язки. Однак, чітко вказується, що такі особи, хоча належать до спільноти Церкви, не можуть приймати таїнства. Проте відкриті інші способи спілкування з Богом. Це не легка дорога, саме тому такі особи повинні знати, що Церква є з ними, — пише архиєпископ Мюллер, припускаючи, що саме у цьому напрямку повинно розвиватися душпастирська практика Церкви.
Німецький ієрарх, однак, зазначає, що Євангелію про нерозривність подружжя Церква повинна звіщати з пророчою відвагою. Вона не може реагувати на зростаюче нерозуміння святості подружжя у прагматичній адаптації, що є неминучим. Не може також відмовитися від нерозривності подружжя в ім’я милосердя, бо саме в таїнствах Бог виявляє своє милосердя. Крім того, є ризик появи банального образу Бога, згідно якого Він не може чини інакше, як тільки пробачати.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
