Наперсний хрест, який мав на собі папа Лев XIV у день обрання, — це потужне послання святості та віри. Він містить фрагменти кісток святих, глибоко пов’язаних з августинською традицією — свідків віри, чиє життя відображає вірність, реформи, служіння і мучеництво.
У центрі хреста — реліквія святого Августина Гіппонського, великого Отця Церкви, який навчав, що погляд всередину себе є ключем до зустрічі з Богом і розуміння Його Слова, яке слід приймати як вірою, так і розумом, щоби ним можна було поділитися з іншими.
Поряд з реліквіями єпископа Гіппона — духовного батька августинського ордену, творця його уставу і незмінного провідника — розміщено реліквії чотирьох інших святих: Моніки, Томи з Вільянуеви, блаженного Ансельмо Поланко та високошановного Джузеппе Бартоломео Менокіо.
Подарунок від Генеральної курії августинців
Ці реліквії обрав отець Йозефо Скіберрас, генеральним постулятором ордену августинців, як подарунок від Генеральної курії їхньому співбрату, Роберту Превосту, коли він прийняв сан кардинала 30 вересня 2023 року. Кожна реліквія представляє постать, чиє життя відображає ключовий аспект святості в августинській родині.
Сам отець Скіберрас каже, що він був у захваті від обрання нового папи. Він згадує, що кардинал Превост був «дуже зворушений», коли йому вручили хрест під час святкування у трапезній Міжнародного коледжу святої Моніки, оскільки зрозумів, що носитиме біля самого серця реліквії Августина і його святої матері.
Отець Скіберрас згадує: «За день до конклаву я надіслав йому повідомлення, заохочуючи носити подарований нами хрест задля захисту святих Августина і Моніки. Не знаю, чи це був вплив мого послання, але побачивши, що він [Превост] носив його, коли складав присягу, — а потім коли вийшов на балкон базиліки, я був глибоко зворушений».
Августин і Моніка
Фрагмент кістки святого Августина нагадує про орден святого Августина, затверджений Апостольським престолом у 1244 році. Протягом століть орден наслідував його ідеал спільного життя, апостольського служіння, духовності і навчання. Реліквія святої Моніки підкреслює глибокий і міцний зв’язок між Августином і його матір’ю. Її життя було позначене силою та наполегливістю, і своїми сльозами та невпинними молитвами вона випросила у Бога навернення свого сина. Августин вихваляв її чесноти у своїй «Сповіді», називаючи їх Божими дарами.
Тома з Вільянуеви
Святий Тома з Вільянуеви, який у XV-XVI століттях служив архієпископом Валенсії, був реформатором релігійного життя та справжнім пастирем, що «пах своїми вівцями». Він був відомий своєю невпинною турботою про бідних та підтримкою місій у Новому Світі. Як блискучий богослов, у 1550 році він також заснував у Валенсії семінарію, яка існує і сьогодні. Це було зроблено ще до реформи Тридентського собору, яка мала на меті належну священницьку підготовку.
Ансельмо Поланко
Блаженний Ансельмо Поланко, єпископ Теруеля, прийняв мученицьку смерть під час Громадянської війни в Іспанії. Він до кінця був непохитно вірним своєму пастирському обов’язку, кажучи: «Поки залишається хоч один з моєї пастви, я теж залишатимуся». Вірний папі і своєму народові, він був убитий лівими революціонерами за свою непохитну віру і євангельське свідчення.
Бартоломео Менокіо
Високошановний Джузеппе Бартоломео Менокіо, єпископ Порфирія та Префект Апостольської ризниці, служив папським сакристіянином з 1800 року. За часів Наполеона він твердо наполягав на своїй вірності папі, через що зіткнувся з серйозними труднощами. Як центральна фігура у житті Церкви в Римі, він помер «в ароматі святості» 25 березня 1823 року. У 1991 році папа Йоан Павло II визнав його героїчні чесноти. Менокіо пам’ятають як відданого єпископа і єдиного, хто відмовився присягнути на вірність Наполеону, зберігши натомість вірність служінню римському народу.
Видимий знак віри та пастирської місії
Мощі святих Августина, Моніки, Тома з Вільянуеви, блаженного Поланко і преподобного Менохіо зберігалися в ліпсанотеці [релікварії] Августинського постулату. Отець Скіберрас довірив їх експерту з реліквій Антоніно Коттоне, а той помістив їх у наперсний хрест, який подарували майбутньому папі.
«Цей хрест — не просто декоративний предмет, — пояснює отець Скіберрас. — Це видимий знак віри і чітке відображення пастирської відданості. Ці реліквії пов’язані з августинською традицією, і кожна з них уособлює вірність, реформу, служіння або мучеництво — чесноти, на які тепер спирається служіння нового папи».
фінансово.
Щиро дякуємо!
