Родина Павла Ковальчука просить допомогти зібрати кошти на операцію, яка коштує 250 тисяч гривень. 22-річний Павло зараз перебуває у лікарні і чекає на операцію з пересадження печінки. Донором стане його сестра. Проте сім’я не може зібрати таких коштів для операції та подальшої реабілітації.
Павла вдома чекає молода дружина та син.
Батьки і сестра хлопця просять допомоги у всіх небайдужих.
Ось історія із перших вуст:
«Мене звуть Ковальчук Павло, мені 22 роки. 2007 рік став переломним у моєму житті – хвороба підкосила моє здоров’я. Я народився у селищі Понінка, Полонського району, Хмельницької області. Там зі своєю старшою сестрою у 1997 вперше пішов до школи. Навчався старанно, але як завжди не все виходило. Під час навчання у 10 класі я захворів звичайним ГРВІ – це і стало початком усіх проблем зі здоров’ям. Медикаментозне лікування грипу не допомогло. Почалися ускладнення, звичайні симптоми грипу посилились, що привело до двосторонньої пневмонії легень. Спеціалізованим транспортом мене було перевезено до Хмельницької обласної лікарні. Я був у вкрай важкому стані. Лікарі прогнозували лише 10 відсотків, що я виживу. Але милосердний Бог подарував мені другий шанс. Під час двотижневого перебування у реанімації мені були приписані дуже сильні для мого віку препарати, які пошкодили мої внутрішні органи, зокрема печінку. Лікування допомогло і у 2008 році після закінчення Понінківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, гімназія» я вступив до Професійно-економічного коледжу від Національного Авіаційного Університету міста Києва на факультет «Економіки підприємництва». Перші два роки навчання промайнули швидко. Уже на третьому році навчання бажання менше обтяжувати батьків у фінансовому плані стало сильнішим і я перейшов на заочну форму навчання. Влаштувався на роботу, працював на підприємництві «Меблі-Київ» комплектувальником. Робота зі шкідливими хімічно-клейовими сумішами також погано вплинула на моє здоров’я. Проживаючи у гуртожитку зустрів прекрасну дівчину Аліну, з якою у 2011 році створив сім’ю. Найбільшою радістю у нашому житті став наш маленький синочок Нікіта, який народився 17 жовтня 2012 року. Все складалось надзвичайно добре: родина, робота, сміх моєї малої дитини підживлював жагу до життя. Але одного дня, 18 жовтня 2013року, повернувшись з роботи мені стало дуже погано. Я викликав Швидку допомогу і мене було негайно госпіталізовано до Києво-Святошинської районної лікарні міста Боярки. У хірургічному відділені протягом всієї ночі лікарі робили усе можливе, щоб зупинити кровотечу. Крапельниці не допомогли і вже вранці мене було прооперовано. За словами лікарів, стан був вкрай важким, під час оперативно-хірургічного втручання лікарі взяли у мене аналіз печінки на пробу (гістологія або біопсія). Під час цього аналізу було виявлено «гепатит з переходом у цироз печінки». Кінцевим діагнозом було встановлено: Хронічний токсичний гепатит з переходом у цироз печінки. Синдром портальної гіпертензії. Варикоз вен стравоходу ІІІ ступеню,кровотеча із варикозно-розширених вен стравоходу 18.09.2013р., варикоз вен ампули прямої кишки І ступеня. Асцит. Стан після спленектомії 20.09.2013р.
Лікарі сказали, що потрібно шукати живого донора серед родичів. Донором для мене буде моя старша сестра, Крістіна, так як наші батьки хворіли жовтухою. Після 10-денного обстеження було підтверджено, що донором насправді може стати сестра. На даний момент знаходжуся під наглядом у Вінницькій лікарні і перебуватиму тут до операції, яка відбудеться у березні 2014 року у інституті ім. Шалімова у м. Києві.
Звертаюся до Вас, люди доброї волі, про допомогу зі збору коштів на операцію. Потрібна сума у розмірі 250 000 грн., для нашої родини завелика. Ваша допомога може дати мені виростити і виховати свого сина у любові і вірі в Бога, і стати для цього найкращим татом у світі.»
Рахунок для переказу коштів:
Приватбанк № 6762 4660 3934 1142
Отримувач: Григорук Крістіна Леонідівна (рідна сестра Павла).
фінансово.
Щиро дякуємо!
