Якщо віримо у Христове воскресіння, то не можемо не вірити у те, що Він не залишить нас помирати. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 4 грудня 2013 р.
«Сьогодні я знову звертаюся до ствердження ’Вірую у воскресіння плоті’. Йдеться про істину непросту й далеко не очевидну, оскільки, живучи у цьому світі, нелегко зрозуміти реальності, пов’язані з майбутнім. Але Євангеліє дає нам у цьому світло: наше воскресіння тісно пов’язане з воскресінням Ісуса; той факт, що Він воскрес, є доказом того, що воскресіння з мертвих існує. Він воскрес! І тому, що Він воскрес, ми також воскреснемо!» — підкреслив Святіший Отець.
«Насамперед, — зауважив Папа, — саме Святе Письмо вміщує шлях до повноти віри у воскресіння мертвих. Вона виражається через віру у Бога Творця цілої людини — душі й тіла, і через віру в Бога-Визволителя, Бога, який вірний завітові зі своїм народом». Пророк Езекиїл розповідає про видіння, у якому бачив, як до життя повернулися висохлі кості, — що є вираженням надії майбутнього воскресіння, «відродження переможеного та приниженого народу».
Завершення і сповнення цього об’явлення у Новому Завіті здійснює Ісус, пов’язуючи віру у воскресіння зі своєю особою, коли каже: «Я — воскресіння і життя». Це Господь Ісус «воскресить останнього дня тих, які увірували в Нього. Ісус, — вів далі Папа, — прийшов до нас, став людиною, як ми, в усьому, крім гріха, і, таким чином, Він узяв нас із собою на шлях повернення до Отця». Він, Слово, що стало тілом, плоттю, який помер за нас і воскрес, «дає своїм учням Духа Святошго як обітницю повного спілкування у своєму Царстві слави, на яке ми очікуємо, чуваючи. Це очікування є джерелом і причиною надіє: тієї самої нашої майбутньої надії, яка, якщо ми будемо її ростити й берегти, стає світлом, аби осяяти нашу особисту, а також спільнотну історію».
У цьому контексті Наступник святого Петра закликав пам’ятати, що ми є «учнями Того, який прийшов, приходить щодня та прийде наприкінці. І якщо зможемо якомога більше усвідомлювати цю дійсність, то щоденність втомлюватиме нас менше, ми менше будемо в’язнями проминаючого, та готовішими з милосердним серцем рухатися вперед шляхом спасіння».
Але що саме означає це воскресіння? Воно, як пояснив Святіший Отець, станеться останнього дня, наприкінці світу, завдяки діянням Всемогутнього Бога, який силою Христового воскресіння поверне життя нашому тілу, знову з’єднуючи його з душею. І в цьому — фундаментальне пояснення: «Тому що воскрес Ісус, воскреснемо і ми». Але до тієї переміни нашого тіла ми приготовляємося у цьому житті «через наші взаємини з Ісусом у Святих Тайнах, особливо Пресвятій Євхаристії». «Як Ісус воскрес зі своїм тілом, але не повернувся до земного життя, так само й ми воскреснемо з нашими тілами, які будуть переображені у прославлені тіла, духовні тіла», — сказав Папа, наголошуючи, що це не обман. У цьому контексті він двічі перепитав слухачів, чи вони насправді вірять у те, що Ісус воскрес, додаючи: «І якщо Ісус живий, невже ви думаєте, що Він залишить нас помирати й ніколи не воскреснути? Ні! Він чекає на нас. І тому що Він воскрес, силою Його воскресіння воскреснемо й ми усі!».
Однак, за словами Святішого Отця, ми вже в цьому житті беремо участь у Христовому воскресінні. Адже «якщо правдою є те, що Ісус воскресить нас наприкінці часів, то також із певного погляду правдою є те, що з Ним ми уже воскресли». Бо вічне життя «розпочинається вже в цій миті», прямуючи до кінцевого воскресіння. Адже у Хрещенні «ми занурені у Христові смерть і воскресіння» та «беремо участь у новому житті». «Тому, — підсумував Папа, — очікуючи на день останній, ми вже у собі самих маємо засів воскресіння, що випереджує повне воскресіння, яке отримаємо у спадщину. А тому тіло кожного з нас є відлунням вічності, й саме через це його слід завжди шанувати. Особливо ж слід шанувати і любити життя тих, які страждають, щоб вони відчули близькість Божого Царства, тих умов вічного життя, до якого прямуємо. Ця думка додає нам надії. Ми — на шляху до воскресіння».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
