Литовський форум батьків опротестував чергову гендер-акцію, організовану лівоцентристським урядом.
Ідеться про електронні журнали, якими послуговуються вихователі близько 500 шкіл у цій країні. Виявляється, що замість рубрик «тато» і «мама», як було раніше, тепер з’явилися «батько І» і «батько ІІ».
Коли пролунали протести вчителів і батьків проти такої гендеризації, голос узяли представники комп’ютерної фірми, яка відповідає за програмне забезпечення електронних журналів. Вони пояснили, що ці зміни були продиктовані технологічними вимогами програми. Однак ніхто не повірив у таке пояснення. Голова Литовського форуму батьків Гінтаутас Букаускас заявив, що переважна більшість батьків ніколи не відмовиться від традиційних визначень «тато» і «мама». Зрештою, в усьому світі перше слово, яке зазвичай вимовляють діти у своєму житті, звучить як «мама», а не «родитель-один». Так під тиском суспільних протестів комп’ютера фірма оголосила, що відступає від гендерної ідеї й повертається до нормальних понять.
Це вже друга така акція у Литві. Нещодавно міська влада Вільнюса при записах у державні дитсадки запровадила новий квестіонарій з рубриками «батько І» і «батько ІІ». Під натиском обурених татів і мам, однак, органи міського самоврядування були примушені відмовитися від своїх задумів.
Досвід багатьох країн світу показує, що суспільні гендерні інженери діють методом фактів, здійснених «тихою сапою», і без розголосу запроваджують нові рішення. Де не зустрічають ніякого опору, там вони посилюють свої вимоги і навіть спроможні призвести до змін у зобов’язувальному законодавстві. Коли, однак, вони натикаються на рішучий протест, то відступають.
Приклад литовців показує, що варто протистояти утопійним проектам ідеології гендер. Зрештою, ця країна має чималий досвід у боротьбі з повзучим гендеризмом. Коли 2009 року освітні власті почали запроваджувати у садочках програму «Gender Loops», вони зіткнулися з гострим протестом батьків. Їм не подобалося, що їхні діти, маючи кілька років від народження, мусять пізнавати «райдужні» казочки, де любов єднає не принца і принцесу, а двох роздягнених принців, зображених у пристрасному поцілунку, на чиєму гейському шлюбі всі присутні ридають від щастя. Батьки також не погоджувалися, щоби їхніх синів одягали у платтячка, а дівчаток – у хлоп’ячий одяг. Натиск батьків був такий великий, що тодішній сейм Литви ухвалив закон, який забороняє провадження гомосексуальної пропаганди у публічному просторі. Щоправда, на цей закон наклав вето президент Вальдас Адамкус як на гомофобний, але посли зуміли подолати це вето. Становище змінилося після останніх парламентських виборів, коли до влади прийшли лівоцентристи. Чимало їхніх представників підтримують гендер, як і нинішня президент Литви Далія Грібаускайте. Отож нічого дивного, що недавно троє литовських євродепутатів (двоє соціал-демократів і один ліберал) голосували у Брюсселі за резолюцію щодо закону про сексуальне та репродуктивне здоров’я.
Документ Європарламенту рекомендує впровадження сексуальної освіти, в рамках якої шестирічні діти мали би довідуватися про стосунки між представниками однієї статі чи про користь, яка випливає з мастурбації. У відповідь на це представниця «правих» Вілія Алекінайте Абрамікене заявила, що якщо литовські євродепутати ще раз так проголосують, то вона подасть на них до суду за зраду інтересів Литви, оскільки підтримка проектів, що несуть шкоду дітям і сім’ям, є вчинком, скерованим проти майбуття народу.
Гжегож Гурни, wPolityce.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
