Ми вже Діти Бога, а ким будемо?

Роздуми над Словом Божим

Святий Йоан каже із захватом: «Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними» (1 Йн 3, 1). Але при цьому він додає: «Любі! Тепер ми — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до Нього подібні, бо побачимо Його, як є» (1 Йн 3, 2). Ми вже насправді є Дітьми Бога, а коли прийде Ісус — станемо до Нього подібні! Це прекрасне винесення до гідності Дітей є зобов’язувальним: «Кожен, хто в Ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, Його не бачив і Його не спізнав» (1 Йн 3, 6). Перебуванян в Ісусі неможливо узгодити зі свідомим і добровільним зраджуванням Його через гріх.

А Йоан Хреститель каже про Ісуса: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Йн 1, 29). Тобто він сприймає Ісуса як жертву перепрошення за гріхи всіх людей. Про себе ж він каже: «Я на те прийшов, водою хрестивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був Він» (Йн 1, 31). Тобто Хреститель розуміє своє хрещення як приготування до того, щоб Ісус міг об’явитися людям. Він цікаво говорить про свою місію: «І не знав я Його, але Той, Хто послав мене водою хрестити, сказав був мені: над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і хрестить Святим Духом» (Йн 1, 33). То Бог Отець вчить Йоана, що Ісус є тим, хто хрестить Святим Духом. Йоан же каже про Спасителя так: «Він вас хреститиме Духом Святим і вогнем» (Мт 3, 11).