Літургійні читання на 19 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Юди, брата Господнього по плоті

Апостол
Ді 23, 1-11

1 Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доб­рої совісті! 2 Та первосвященник Ананій на­казав своїм прислужникам бити його в уста. 3 Тоді Павло сказав йому: Бог те­бе битиме, стіно побілена! Ти ж си­диш, щоб судити мене за Зако­ном, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене! 4 А прислужники сказали: Ти до­коряєш первосвященникові Божо­му? 5 Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященник, адже написано, що начальника свого на­роду не лихословитимеш!
6 Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї, а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Му­жі-брати, я ж фарисей, син фа­ри­­сеїв! За надію на воскресіння мерт­вих ме­­­не судять! 7 Як тільки він це промовив, ви­никла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. 8 Адже садукеї твердять, що не­має ні воскресіння, ні ангела, ні Ду­ха, а фарисеї це визнають. 9 І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фа­ри­се­­їв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо во­ю­вати з Богом!] 10 А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Пав­ла не роздерли, наказав воїнам увій­­ти, забрати його з-посеред них і від­вести до казарми. 11 А наступної ночі Господь, став­ши перед ним, промовив: Кріпися, [Пав­ле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єру­салимі, так тобі треба свід­чи­ти й у Римі!

Євангеліє
Йо 16, 15-23

15 Все, що має Отець, є Моє; тому Я і сказав, що з Мого одержить і спо­­вістить вам.
16 Незабаром не побачите Мене більше, і знову незабаром побачите Мене, [бо Я іду до Отця].
17 А деякі учні говорили між со­бою: Що означає те, що нам го­во­рить: Незабаром не побачите Ме­не, і знову незабаром побачите Ме­не? Або: Я іду до Отця? 18 Тоді казали: Що ж означає в Нього — незабаром? Не знаємо, що Він говорить! 19 Знаючи, що хочуть Його за­пи­тати, Ісус сказав їм: Чи про те до­пи­туєтеся між собою, що Я сказав: Незабаром не побачите Мене, і зно­ву — незабаром побачите Ме­не? 20 Знову й знову запевняю вас, що ви будете плакати й ридати, а світ буде радіти; ви будете суму­ва­ти, але ваш смуток на радість змі­ниться.
21 Жінка, коли родить, терпить му­ки, бо прийшов її час. Коли ж народить дитину, то вже не пам’я­тає страждань через радість, що на­родилася людина на світ. 22 Тож і ви нині маєте смуток, та Я знову побачу вас, і зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не за­бере від вас. 23 І того дня Мене не просити­мете нічого.
Знову й знову запев­няю вас: чого тільки попросите від Отця в Моє Ім’я, — дасть вам.

Апостола:

Апостол
Рим 8, 28-39

28 Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його перед­баченням, все сприяє до добра. 29 Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед бага­тьох братів, 30 а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
31 Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас? 32 Той, хто свого Сина не по­ща­див, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? 33 Хто буде звинувачувати Бо­жих обранців? Бог — Той, хто оправдує! 34 А хто судитиме? Ісус Христос, який помер і воскрес, який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
35 Хто нас відлучить від любові Хри­ста? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи на­гота, чи небезпека, чи меч?
36 Так, як написано:
За Тебе вби­вають нас щодня,
нас вважають за овець, призначених на заріз.
37 Але в цьому всьому перема­гаємо — завдяки Тому, хто нас по­лю­бив. 38 Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Хри­сті, нашому Господі!

Євангеліє
Мт 5, 1-16

1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. 2 І, відкривши свої уста, Він на­вчав їх, промовляючи:/
3 «Блаженні убогі духом, бо їхнє Цар­ство Небесне.
4 Блаженні ті, хто плаче, бо во­ни будуть потішені.
5 Блаженні лагідні, бо вони ус­пад­кують землю.
6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
10 Блаженні переслідувані за прав­ду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наго­ворюватимуть на вас усяке лукаве, обмовляючи вас за Мене.
12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
13 Ви м— сіль землі. Якщо сіль втра­­­­­тить силу, то як зробити її со­лоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб ви­ки­нути геть, аби топтали її люди.
14 Ви — світло для світу. Не мож­на сховати міста, що стоїть на горі. 15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. 16 Тож нехай сяє ваше світло пе­ред людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах.