Цей вислів означає насамперед спільну участь усіх членів Церкви у святощах, таких, як віра, Святі Таїнства (особливо Євхаристія), харизми й інші духовні дари. В основі спільности лежить любов, яка «не шукає свого» (1 Кор. 13, 5), а заохочує вірних до того, щоб «усе в них було спільне» (Ді. 4, 32) і навіть щоб своїми матеріяльними благами допомагали нужденним.
Катехизм Католицької Церкви. Компендіум
Львів, видавництво «Свічадо» 2008