Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за Ним сила народу. І приступив до Нього прокажений, вклонивсь Йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити». Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази. Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво».
Мт 8, 1–4
Від того моменту, як у нього з’явилися ознаки прокази, цей бідолаха був відділений від своєї сім’ї. Тепер щоразу, коли до нього наближалася здорова людина, він повинен був дзвонити у дзвіночок і кричати «нечистий!» (див. Лев 13, 45). Тільки уяви собі його гірке життя вигнанця: сплетіння тілесних мук із душевними.
Для ізоляції прокажених була вагома причина: уберегти від зараження здорових людей. (Щось схоже ми переживаємо під час пандемії коронавірусу.) Підходячи до Христа, прокажений ризикував не тільки зробити Його ритуально нечистим, а й заразити Його. Крім того, була небезпека, що люди, які йшли за Христом, побачивши прокаженого, почнуть побивати його камінням. Тому, щоб наблизитися до Ісуса, чоловікові потрібні були мужність і віра. А може, він зважився на цей крок, перебуваючи на межі відчаю і не маючи більше сил так жити.
Тільки уяви собі радість прокаженого, який отримав одночасно тілесне зцілення і зняття ізоляції (знову напрошується порівняння, як ми всі зрадіємо після скасування карантину!). Тепер, отримавши дозвіл священника, прокажений міг повернутися до рідних і друзів, знайти роботу, ходити до синагоги й до Єрусалимського Храму. Усе його життя змінилося, і тільки тому, що він наважився попросити Ісуса Христа про допомогу!
Іноді ми теж почуваємося «нечистими», які не заслуговують на жодні, навіть найменші благословення, — або нас такими сприймає оточення. Ми можемо соромитись звертатися до Ісуса Христа про допомогу, просити в Нього прощення. Можемо уникати участі в Таїнстві Євхаристії, вважаючи себе негідними. Або ж після Сповіді можемо сумніватися, чи Бог насправді простив наші гріхи, бо не можемо пробачити їх собі. Тому нехай сьогодні приклад прокаженого надихне нас звернутися до Ісуса Христа і попросити Його про зцілення (прощення, визволення тощо). Подолаймо боязкість і сумніви та з усією наявною в нас вірою вознесімо своє серце до Господа і Спасителя, щоб нарешті почути: «Хочу, очисться!» (Мт 8, 3)
«Зціли мене, Господи, від усього, що тримає мене далеко від Тебе. Допоможи повірити у Твою безумовну любов до мене, грішного, і прийняти її».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.