Роздуми над Словом Божим на понеділок XV звичайного тижня, рік ІІ
Бог запитує через пророка Ісаю: «Навіщо мені безліч ваших жертв?» (Іс 1, 11). Бог чекає від нас не великих жертв, а глибокого навернення: «Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! Навчітеся добро чинити, шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, вступайтеся за вдову!» (Іс 1, 16-17). Подібно і св. Яків стверджує: «Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, — лиш обманює своє серце, побожність того марна. Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі, і чистим берегти себе від світу» (Як 1, 26-27).
Ісус застерігає: «Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч» (Мт 10, 34). Ісус є Правдою, а правда про нас нерідко болюча, а міжлюдські зв’язки часто збудовані на неправді. Ісус нищить структури, будовані на брехні.
«Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене» (Мт 10, 37). З огляду на сімейні зв’язки, з огляду на любов людина спроможна відсунути Бога і Його заповіді «на потім». Згода на гріх це легковаження Богом, це розрив із Богом.
«Хто не бере свого хреста і не йде слідом за мною, той недостойний мене» (Мт 10, 38). Християнство без хреста є несправжнім.