Зрозуміти три дієслова, щоб почути Його Голос

Роздуми до Слова Божого на свято Преображення Господнього, рік А

Якщо хочете піднятися на Говерлу, то вам доведеться пройти кілька етапів. Спочатку пробираємося крізь ліси, хащі, потім виходимо на галявини. І там так добре, що хочеться залишитися — навіщо та Говерла, якщо і тут красиво?! Але все ж таки долаєш останній відтинок, хоч би який важкий він був, бо таки манить тебе та вершина. Наш досвід стосунків із Богом теж чимось нагадує сходження на гору: часом важко, часом хочеться залишитися на якомусь досягнутому етапі, але зрештою встаєш і йдеш далі. У сьогоднішньому Євангелії знаходимо три дієслова, які символічно позначають етапи нашої мандрівки за Ним. Три дієслова дозволять почути Його Голос. Питання тепер у тому, яка буде наша відповідь на Слово Отця?

Одне з грецьких значень слова «взяти» може мати такі відповідники у нашій мові, як «брати дітей на виховання», «прийняти когось до грона близьких людей». Ісус не просто бере їх, щоб Йому не було сумно в дорозі, Він запрошує їх стати дуже близькими друзями, навіть більше — дітьми. Інколи віра може сприйматися як обов’язок: треба молитися, бо треба, мушу ходити на Службу, бо так привчила бабця, приймаю Причастя, та чи розумію цю Таємницю? У Нього зовсім інша логіка, адже Він запрошує до стосунків, глибокого прийняття і розуміння.

Після процесу запрошення до близьких відносин настає етап сходження на гору. «Повів» дуже часто використовується також і в значенні «поклав на жертовник». Наприклад, коли Господь дає настанову Аврааму, щоб той приніс у жертву свого сина (пор. Бут 22), то в цьому уривку використовується те ж саме слово: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу». Інколи може здаватися, що як ми підемо-таки за Ісусом, то наша дорога буде просто встелена квітами, і всюди на нас чекатимуть лише приємності. Та чи готовий кожен з нас особисто прийняти той факт, що доведеться покласти на жертовник своє життя, свої прив’язаності, залежності? Чи зможемо відмовитися від чогось або когось, хто став частиною нашого життя, як це зробив Авраам? Якщо ми насправді серйозно сприймемо запрошення Ісуса піднятися з Ним на гору, то треба завжди пам’ятати: ми слабкі, а сила наша лише в Ньому, і то Він підніматиме нас на гору, а не ми будемо видиратися туди своїми силами — «Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме» (Пс 26). У Ньому знаходимо одночасне втілення цих двох значень одного слова: «Так и Христос, однажды принеся Себя в жертву, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его во спасенне» (рос. переклад у цьому разі кращий).

«І переобразився перед ними». Насправді ж Ісус там зовсім і не переобразився! Звучить трохи богохульськи, можливо, але це надзвичайно важливий факт для усвідомлення Таємниці Преображення. Оригінал тексту показує, що Ісус БУВ преображений. Відчуваєте різницю?! Якщо ми наважимося сходити з Ним на гору, спробуємо відмовитися від власного «его», то зрештою тільки Він зможе нас преобразити. Не своїми силами, не своїми заслугами ми змінимося; тільки Його любов воістину спроможна перемінити наше життя. Зрозумівши цю любов, ми дістаємо цілковиту свободу, адже тепер немає потреби перед Ним «вислужуватися». Проте це можливо лише тоді, коли ми зробимо перший крок на гору та залишимо частину свого «я» на жертовнику.

Пройшовши три етапи, чуємо Голос Отця: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте». Від Отця чуємо тільки одну настанову, одне прохання — слухати Його улюбленого Сина. Аби краще розуміти, що означає «слухати», звернімося до значень цього слова, що використовуються в оригіналі.

1) «Коритися»: можу слухати Слово, читати щодня, дивуватися тому, як священик прекрасно пояснює його на проповіді, але не виконувати, не коритися. Тоді моє серце може бути схожим на ті ґрунти, які описує Ісус у своїх притчах — земля край дороги, ґрунт кам’янистий і тернистий (пор. Лк 8).

2) «Прислухуватися»: серед сучасного гамору вулиць, інформаційних війн та засилля реклами — чи хочу я прислуховуватися, щоб почути Його, чи шукаю змоги поговорити з Ним?

3) «Упізнавати»: Господь безперестанку говорить із нами, використовує різні можливості, випадкових людей, щоб промовити до нас своє Слово. Та чи відкриті в мене вуха, чи відкрите в мене серце?

У дорогу.