Чи хочеш прийняти у спадок Царство?

Роздуми над Божим Словом на вівторок ХХ звичайного тижня, рік ІІ

Фрагмент з сьогоднішнього Євангелія слідує відразу за описом розчарування багатого юнака. Він хотів досягнути Царства Небесного, питав що треба зробити, а коли почув пропозицію продати все — розчарувався і пішов. Ісус ніби коментує цей епізод.

Слова Вчителя звучать жорстко і парадоксально, тому що праведників Бог благословляв також статками — Авраама, Ісаака, Якова, Йосипа, Іова. Повнота Божого благословення містила також і матеріальний добробут. Тому учні так дивуються (в оригіналі — щось на кшталт «були шоковані»). Ісус продовжує шокувати, порівнюючи шлях багатого у бік Небесного Царства до верблюда і вушка голки. Що може бути менше вушка голки? Що може бути більше верблюда? Тобто подібним порівнянням Ісус закривав дорогу до Небесного Царства тим, хто має гроші. Але, коли «здивовані» учні запитують: «То хто ж тоді може бути спасенним?», Ісус доводить ситуацію до краю — людині це неможливо. В принципі — будь-якій людині, навіть праведнику. І перед навислою прірвою звучать наступні слова: «Для Бога все можливе». Виходить, Богові можливе, щоби верблюд пройшов крізь вушко голки, а багатий врятувався як багатий Авраам? Парадокс розв’язано, відкрита нова межа розуміння.

Ідемо далі. Петро запитує: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» Там де український перекладач пише «пішли за Тобою», грецький оригінал має також значення «бути в почесті» (вельможі). Можливо Петро очікував Царства зрозумілого йому і потребував відповіді, яку, врешті, отримав: «Сядете й ви на дванадцятьох престолах». Як ці слова змальовувалися в уяві бідного рибалки? Здається, як перетворення баби в казці про золоту рибку — була селянкою, а стала царицею. Якщо судити по реакції Петра, коли Ісуса схопили та вбили, виходить, що так. Тільки чудові перетворення у своєму житті він пов’язував не з золотою рибкою, а з його Петровою вірою — залишити все.

Тут важлива логічна пара «пішли за Тобою» (в іншому перекладі з оригіналу — «уподібнилися») та «мати у спадок вічне життя». З тексту виходить, що той, хто пішов за Ісусом, уподібнився Йому, отримує у спадок Царство. Отримання спадку було можливим лише після смерті спадкодавця — звичайно, це Ісус, що помирає на хресті. Відповідно ті, які пішли за Ісусом і успадкували, мали також прийняти смерть — до кінця уподібнитися, щоби прийняти спадок. І вони це зробили — пізніше, коли подорослішали, коли зрозуміли суть цієї віри, за якою колись пішли. А чи хочеться дорослішати Вам? А чи хочете Ви прийняти у спадок ціле Царство?