Літургійні читання на 30 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Собор свв. славних і всехвальних дванадцяти апостолів.
Блаженного свящмуч. Василія Величковського

З дня:

Апостол
Рим 9, 18-33

18 Отже, кого хоче, Він милує, а ко­го хоче, робить черствим.
19 А ти скажеш мені: Тож чому Він ще докоряє? Бо хто може про­ти­стояти Його волі? 20 О, людино! Хто ти, що спере­ча­єшся з Богом? Чи скаже витвір То­му, хто його створив: Чому Ти зро­­бив мене саме таким? 21 І хіба не має влади гончар над глиною, щоби з тієї самої глини зро­бити одну посудину на честь, а іншу — на нечесть? 22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити Свою могутність, ща­див з великим терпінням посу­дини гніву, які були готові для зни­щення, 23 щоби показати багатство своєї слави на посудинах милості, які заздалегідь приготував для слави, — 24 нас, яких покликав не тільки з юдеїв, але і з язичників.
25 Як і в Осії, каже: Назву не Мій народ — Моїм народом, і нелюбиму — улюбленою. 26 І буде: на місці, де сказано їм: Ви — не Мій народ, там їх назвуть си­нами Живого Бога! 27 Ісая виголошує про Ізрáїль: Хоч буде кількість синів Ізрáїля, як пі­ску в морі, але спасеться останок! 28 Адже Господь, завершуючи і ос­та­­­точно вирішуючи, здійснить [по спра­ведливості] справу на землі, [бо справа вирішена остаточно]. 29 Так, як про це провіщав Ісая: Якщо би Господь Саваот не залишив нам потомства, ми стали б, як Со­дом, і уподібнилися би до Гоморри!
30 Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, — ту праведність, що з віри, 31 а Ізрáїль, який шукав закону пра­ведності, не осягнув Закону [пра­ведності]. 32 Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об ка­мінь спотикання, 33 як написано: Ось, кладу на Сіо­ні камінь спотикання та скелю спо­куси, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!

Євангеліє
Мт 11, 2-15

2 Йоан же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів 3 запитати Його: «Чи Ти є Той, хто має прийти, чи нам чекати іншого?» 4 А Ісус у відповідь сказав їм: «Ідіть і сповістіть Йоанові, що чуєте й ба­чи­те: 5 сліпі прозрівають, криві ходять, про­кажені очищаються і глухі чу­ють, мертві встають, убогим зві­ща­ється Євангеліє; 6 щасливий той, хто не споку­сить­ся через Мене». 7 Коли ті відходили, Ісус почав го­ворити людям про Йоана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер? 8 Або що ходили побачити? Лю­дину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах. 9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка! 10 Це той, про кого написано: “Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою”.
11 Воістину кажу вам: не постав між на­родженими від жінок більший за Йоана Хрестителя, але наймен­ший у Царстві Небесному більший від нього. 12 Від днів Йоана Хрестителя і до­тепер Царство Небесне здобу­ва­ється силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його. 13 Адже всі Пророки й Закон проро­кували до Йоана; 14 і коли хочете знати, він — Ілля, який має прийти. 15 Хто має вуха, нехай слухає.

Апостолів:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мр 3, 13-19

13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. 14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх пропо­ві­ду­вати, 15 і щоб вони мали владу вига­ня­ти бісів.
16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, 17 а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанер­гес, тобто сини грому; 18 і Андрія, і Филипа, і Варто­ло­мія, і Матея, і Тому, і Якова Алфеє­­вого, і Тадея, і Симона Кананіта, 19 і Юду Іскаріотського, який і ви­дав Його.

Біблійні роздуми