Літургійні читання на 15 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. рівноап., вел. князя Володимира, у хрещенні Василієм.
Мучч. Кирика і Юліти

З дня:

Апостол
1 Кор 1, 1-9

1 Павло, апостол Ісуса Христа, по­кликаний Божою волею, і брат Состен — 2 Божій Церкві в Коринті, ос­вяче­ним у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному міс­ці прикликають Ім’я нашого Госпо­да Ісуса Христа, їхнього й нашо­го: 3 благодать вам і мир від Бога, на­шого Отця, і Господа Ісуса Хри­ста!
4 Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Хри­­сті Ісусі, 5 що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням. 6 Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас, 7 тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бра­кує жодного дару благодаті. 8 Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа на­шо­го Ісуса Христа. 9 Вірним є Бог, який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісу­­сом Христом, нашим Господом.

Євангеліє
Мт 13, 24-30

24 Іншу притчу подав їм Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі. 25 Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов. 26 А як зійшло збіжжя і дало ко­лос, тоді ж з’явився і кукіль. 27 Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звід­ки ж узявся кукіль?” 28 А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”. І кажуть йому раби: “Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?” 29 Він же сказав: “Ні, щоб ви ча­сом, виполюючи кукіль, не пови­ри­вали разом з ним і пшениці. 30 Залиште, щоб і те, й друге ра­зом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: Зберіть спершу ку­кіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні”».

Рівноапостольного:

Апостол
Гал 1, 11-19

11 Повідомляю вам, брати, що Єван­геліє, яке я вам звістив, не від лю­дей. 12 Адже я не прийняв його і не на­вчив­ся від людини, але — через об’яв­лення Ісуса Христа. 13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито пере­слі­дував Божу Церкву та руйнував її; 14 я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого ро­ду, будучи завзятим прихиль­­ником моїх батьківських передань.
15 Коли ж Бог, який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав своєю благодаттю, уподобав 16 об’явити через мене Сина сво­го, щоб я благовістив Його між язич­­­никами, — я не став того часу радитися з тілом і кров’ю 17 і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову по­вер­нувся в Дамаск. 18 Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів. 19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господ­ньо­­го.

Євангеліє
Йо 10, 1-9

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, 2 а хто входить дверима, той пас­тир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; 5 за чужим же вони не підуть, а вті­­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я — двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько.

Біблійні роздуми