Греко-католицький календар
Похід із чесним Древом чесного і животворящого Хреста.
Свв. сімох мучч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара.
Преп. Альфонса Лігуорі.
Початок Успенського посту
З дня:
Апостол
1 Кор 11, 8-22
8 Адже чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка, 9 оскільки чоловік не був створений задля жінки, але жінка — задля чоловіка. 10 Через це жінка повинна мати на голові знак влади задля ангелів. 11 Однак у Господі — ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка. 12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, але все — від Бога.
13 Посудіть самі: чи годиться жінці молитися Богові непокритою? 14 Чи ж сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає довге волосся, це сором для нього? 15 Коли жінка відрощує довге волосся, це для неї слава: їй дано волосся замість покривала. 16 Та якщо хто бажає сперечатися, то такого звичаю не маємо ні ми, ні Божі Церкви.
17 Даючи ці зауваження, не хвалю, що збираєтеся ви не на краще, а на гірше. 18 По-перше, чую, що коли ви збираєтеся в Церкві, між вами є розділення, чому я частково і вірю. 19 Бо так треба, щоб між вами були відмінності в поглядах, аби виявилися між вами й досвідчені. 20 Крім того, коли ви сходитеся разом, то не на те, щоби приймати Господню вечерю, 21 адже кожний, випереджаючи інших, споживає свою вечерю, тож один голодує, а інший упивається. 22 Невже не маєте домів, щоб їсти й пити? Хіба цим ви не зневажаєте Божу Церкву і не соромите тих, які не мають? Що вам сказати? Може, похвалити вас? Ні, за це не похвалю!
Євангеліє
Мт 17, 10-18
10 І учні запитали Його, кажучи: «Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?» 11 А Він, відповідаючи їм, сказав: «Ілля справді прийде і все приготує. 12 Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати». 13 Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Йоана Хрестителя.
14 Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, впавши Йому до ніг, 15 каже: «Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду. 16 Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити». 17 А Ісус сказав у відповідь: «О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди!» 18 І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав.
Хреста:
Апостол
1 Кор 1, 18 – 2, 2
18 Тому шо слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!
20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство? 21 Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство. 24 А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість. 25 Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.
26 Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних. 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних; 28 Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче, 29 щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом. 30 Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням, 31 щоби збулося написане:
Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!
1 І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, 2 бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.
Євангеліє
Йн 19, 6-11. 13-20. 25-28. 30-35
6 Коли Його побачили первосвященники й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. 7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає себе за Божого Сина!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. 9 Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді. 10 Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе? 11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. 14 Була ж п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященники відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря! 16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині. 19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв! 20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.
31 Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. 32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. 34 Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.