Папа Лев XIV вніс зміну у поправку до канонічного права, внесену Папою Франциском всього чотири роки тому.
У Ватикані уточнюють, що ця зміна була кроком, який ініціював сам Папа Франциск, і на момент обрання на престол Папи Лева вона вже перебувала в активній розробці.
То що саме змінив Папа Лев і чому? У питанні розбирається видання The Pillar.
Що змінилося?
Минулого тижня Апостольський Престол оголосив, що Папа Лев фактично вніс зміну до канону 699 Кодексу канонічного права.
Ця зміна уточнює, що Ватикан може надавати дозвіл — у конкретних випадках — дієцезіяльному єпископу виключати з монашого стану вищого настоятеля автономного монастиря (монастиря свого права), якщо він чи вона вчинили якесь серйозне правопорушення, таке як «постійне нехтування обов’язками богопосвяченого життя; неодноразові порушення священних обітів; уперту непокору законним розпорядженням настоятелів у серйозній справі; тяжкий скандал, що виник з провини особи; уперте підтримування або поширення доктрин, засуджених магістеріумом Церкви; публічне дотримання ідеологій, заражених матеріалізмом чи атеїзмом», протиправну відсутність на місці служіння або іншу серйозну причину, чітко прописану в партикулярному праві цього згромадження.
Виключення має відбуватися після процедури, під час якої збираються докази, виноситься попередження, а відповідному настоятелю надається можливість самозахисту.
Виключення зі стану — це серйозна санкція, яка означає, що особа більше не є монахом чи черницею, а отже на неї більше не поширюються обов’язки й права богопосвяченого життя.
Рішення може бути оскаржене у Ватикані.
Що таке автономний монастир?
Деякі монастирі називаються автономними монастирями (монастирями свого права), що означає, що вони керуються внутрішньо, а не належать до релігійного ордену з вищим настоятелем, який має владу над численними монастирями.
Такі монастирі — більшість із яких є жіночими — можуть бути засновані лише за згодою Апостольського Престолу, і вони здебільшого підпорядковані безпосередній владі Папи і Курії.
То якою була політика до цієї зміни?
Кодекс канонічного права 1983 року давав дієцезіяльному єпископу право позбавляти членства у спільноті такого монастиря будь-яку особу, звинувачену у вищезгаданих серйозних порушеннях, за умови дотримання належної процедури виключення і з підтвердженням остаточного декрету про виключення Апостольським Престолом.
Але у 2022 році Папа Франциск вніс зміну, яка дозволила вищому настоятелю самостійно виключати правопорушника замість дієцезіяльного єпископа. Цей крок широко сприйняли як спробу зміцнити автономію монастиря і владу його настоятеля.
Рескрипт Лева, виданий минулого тижня, не скасовує ці повноваження; натомість передбачає можливість втручання дієцезіяльного єпископа — з дозволу Ватикану, — якщо проблемою є сам настоятель чи настоятелька.
Чи справді це «революційна» зміна, як пишуть у соцмережах?
Не зовсім. Рескрипт Лева все одно означає, що дієцезіальний єпископ фактично має менше автоматичних повноважень втручатися у справи монастиря, ніж він мав до змін Франциска 2022 року. Насправді це лише спроба вирішити рідкісну, однак гостру проблему: що робити, коли настоятель автономного монастиря сам чинить непослух, заперечує віру або публічно відкидає доктрину Церкви?
Гаразд, але чому Лев звернув на це увагу? Серед усіх проблем у Церкві ця здається не такою вже й поширеною!
Цей рескрипт означає, що рішення, запропоноване Левом, вже розроблялося під час понтифікату Франциска і вже отримало «позитивний висновок» від попереднього Папи.
Джерела, близькі до Дикастерію інститутів богопосвяченого життя, повідомили The Pillar, що причиною, через яку все це було винесено на обговорення, стала справа колишньої кармелітки з Техасу, настоятельки монастиря, що носила ім’я Терези Агнеси від Ісуса Розп’ятого. Її було звинувачено у зловживанні наркотиками, неналежній особистій поведінці і зрештою — у відкиданні влади Апостольського Престолу.
Хоча єпископ її дієцезії Форт-Ворт Майкл Олсон був уповноважений Апостольським Престолом розібратися в ситуації — включно з перспективою виключення з монашого стану — експерти з канонічного права ставили під сумнів джерело цих повноважень, враховуючи зміни Папи Франциска в канонічному праві щодо виключення, а самі черниці чинили опір зусиллям Олсона втрутитися в справу і твердили, що вони відкидають його владу.
Хоча Святий Престол чітко заявив про підтримку повноважень Олсона, ситуація виявила lacuna, тобто прогалину в букві закону — зміни Папи Франциска 2022 року не передбачали можливості того, що настоятель монастиря сам може підлягати виключенню, а тому не може бути відповідною керівною фігурою, щоб виключити самого себе — принаймні через конфлікт інтересів.
Рескрипт мав на меті фактично закрити цю юридичну прогалину планом дій на випадок, якщо настоятеля автономного монастиря звинуватять у серйозних правопорушеннях.
Зі свого боку, монастир зрештою був ліквідований, а жінки, які проживали на його території, були позбавлені монашого стану. Колишні черниці заявили про своє приєднання до Братства св.Пія X, що має непереборні розбіжності зі Святим Престолом, і стверджують, що Тереза Агнеса залишається їхньою настоятелькою. Майно монастиря було передане цивільній корпорації — крок, який переважно вважається канонічно недійсним — без дозволу Святого Престолу.
То що тепер буде?
У Техасі — нічого. Ситуація з техаським Кармелем підійшла до свого завершення. Але у випадку подібної ситуації в іншому місці повноваження ватиканського відомства з богопосвяченого життя, — а також місцевого дієцезіального єпископа, — ймовірно, будуть розумітися набагато чіткіше у світлі рескрипту Папи Лева.
фінансово.
Щиро дякуємо!
