Роздуми над Словом Божим на 7 день Октави Різдва
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього…
Перші слова Євангелія — хрестоматійні, ми всі їх знаємо, але аж ніяк не розуміємо. З цього блаженного нерозуміння і почнемо. Навряд чи й нам вдасться пояснити, бо теж не розуміємо. Скажемо лишень, що в християнстві серйозне місце займає поняття тайни. Тайна Трійці, тайна Непорочного зачаття Марії та Ісуса. І ось ця — тайна Божого буття Словом, Логосом.
Зрозуміти цю незбагненність ми не зможемо, але певні насущні поради винести — так. Якщо світ постав Словом — то й світ моєї душі потребує Слова для його становлення, упорядкування. І не кажіть, що «в моїй душі такий хаос, аж руки опускаються». Бог має досвід творити щось із хаосу — перегляньте перший розділ книги Буття.
Бог є Словом; а отже, критерій того, чи маю Бога в серці, — подивитися на свої стосунки зі Словом, Писанням.
«Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього». А що робити з гріхом, злом, насильством? Воно теж постало! Воно наявне в історії. Проте не можна робити висновку, що зло також «постало» Словом (бо від початку все сотворене було добре — знову ж таки, подивіться перші розділи книги Буття). Отже, таке формулювання Євангелія радше має натякнути нам, що всіляке зло, оскільки воно не створене Словом, насправді «не постало». Не те що його немає в історії; але, можливо, ідеться про те, що в Божому розумінні буття цих речей не існує, їм немає місця. Може, цим формулюванням ми запрошені боротися зі своїм опусканням рук у сприйнятті зла? Не треба миритися з його існуванням! Не давайте йому місця навіть у думках! Бог цими словами — «Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» — прирікає зло на небуття. Амінь!
«У ньому було життя, і життя було — світло людей». Це просто. Життя в Дусі Святому — це наше світло; якщо так не живемо — ходимо в темряві.
«І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява». Фізики кажуть, що темряви не існує, що це категорія відносна щодо світла, тобто відсутність світла. Але Євангеліє нам формулює по-іншому. Реалістично. Темрява існує, вона намагається «пойняти» світло, пожерти його. Світло зусібіч оточене темрявою, але вона «НЕ пойняла» його. Євангеліє не малює нам райдужних перспектив, залитих самим лише світлом.
Нас чекає боротьба з темрявою — і буття у світлі.
Дієслово «пойняла» (темрява) дослівно має ряд перекладів: «хапати», «захоплювати», але також «набувати», «примирювати», «брати до себе», «укорінюватися». Тобто тактика темряви щодо людини не лише проста, агресивна. Тут є місце хитрощам, удаваним замиренням, підкупам. Але варто пам’ятати, що темрява хоче запустити в моїй душі глибоке коріння.
А нас чекає Світло.