Світло і Слово

Роздуми над Божим Словом на cьомий день Октави Різдва Христового

«В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало».

Перші слова Євангелія — хрестоматійні: ми всі їх знаємо, але аж ніяк не розуміємо. З цього блаженного нерозуміння і почнемо. Навряд чи й нам вдасться пояснити, бо теж не розуміємо. Скажемо лишень, що в християнстві серйозне місце займає поняття тайни. Тайна Трійці, тайна Непорочного зачаття Марії та Ісуса. І ось ця тайна — тайна Божого буття Словом, Логосом.

Зрозуміти цю незбагненність ми не зможемо, але певні насущні поради винести — так. Якщо світ постав Словом, то й світ моєї душі потребує Слова для його становлення, упорядкування. І не кажіть, що «в моїй душі такий хаос, аж руки опускаються». Бог має досвід творити щось із хаосу — перегляньте перший розділ книги Буття.

Бог є Словом. А отже, критерій того, чи маю Бога в серці, — подивитися на свої стосунки зі Словом, Писанням.

«Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало». А що робити з гріхом, злом, насильством? Воно теж постало! Воно наявне в історії. Проте не можна робити висновку, що зло також «постало» Словом (бо від початку все сотворене було добре — знову ж таки, подивіться перші розділи книги Буття). Отже, таке формулювання Євангелія радше має натякнути нам, що всіляке зло, оскільки воно не створене Словом, насправді «не постало». Не те що його немає в історії; але, можливо, ідеться про те, що в Божому розумінні буття цих речей не існує, їм немає місця. Може цим формулюванням ми запрошені боротися зі своїм опусканням рук у сприйнятті зла? Не треба миритися з його існуванням! Не давайте йому місця навіть у думках! Бог цими словами — «Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало» — прирікає зло на небуття. Амінь!

«У ньому було життя, — і життя було Світлом людей». Це просто. Життя в Дусі Святому — це наше світло; якщо так не живемо — ходимо в темряві.

«І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила». Фізики кажуть, що темряви не існує, що це категорія відносна щодо світла, тобто відсутність світла. Але Євангеліє нам формулює по-іншому. Реалістично. Темрява існує, вона намагається «охопити» світло, пожерти його. Світло зусібіч оточене темрявою, але вона «НЕ охопила» його. Євангеліє не малює нам райдужних перспектив, залитих самим лише світлом.

Нас чекає боротьба з темрявою — і буття у світлі.

Дієслово «охопила» (в інших перекладах — «пойняла») дослівно має ряд перекладів: «хапати», «захоплювати», але також «набувати», «примирювати», «брати до себе», «укорінюватися». Тобто тактика темряви щодо людини не лише проста, агресивна. Тут є місце хитрощам, удаваним замиренням, підкупам. Але варто пам’ятати, що темрява хоче запустити в моїй душі глибоке коріння.

А нас чекає Світло.