Скільки буде 2+3

Роздуми над Словом Божим на середу ІІІ звичайного тижня, рік І

«Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?» — Тут щось надзвичайно важливе, а саме: ключ до розуміння притч. Розуміти притчі — це бачити дійсність глибше. Це бачити сенс. Це могти відповісти на своє питання: для чого я живу. Більше того, розуміти притчі — це вміти почути голос Бога. Я можу чути звуки (китайської мови), але не розуміти сенсу слів. Розуміти притчі — це знати мову, якою говорить Бог. Мт 13, 34: «Все (це) говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого». Без притч Господь нічого не говорив і не говорить; отже, розуміти притчі — важливо.

Як цю притчу зрозумію, то й інші зможу. Поставмо собі питання: а я розумію? Цю притчу сам Ісус нам пояснює. Отже, розуміємо. Ми в добрій ситуації. Але чому тоді Він нас запитує в сьогоднішньому слові: чи розумієте? Може бути так, як у школі, наприклад, на уроці математики. Вчитель нас запитує, скільки буде 2+2? Я не знаю. Він пояснює, що буде чотири. І я запам’ятав, що чотири. Але вже скільки буде 2+3, я не знаю. Не вмію додавати, бо тільки запам’ятав відповідь. І вважаю, що вмію додавати. Вміти додавати — це вміти розуміти притчі Ісуса. Коли я вважаю, що таки зрозумів цю притчу, то перевірю себе, чи я годен зрозуміти інші притчі Ісуса? Про кукіль, закваску, десять дів, перлину… Тільки на перший погляд мені здається, ніби все ясно; але коли приглянутись, то не все так зрозуміло, як спершу видається.

Перший крок до зрозуміння притчі, який роблять учні, — це стати в правді. Це прийняти зі смиренням, що я не розумію. Далі вони запитали Ісуса. Ісус пояснив їм. Мені також пояснить, коли я в Нього питатиму і з Ним перебуватиму як Його учень.

Біблійний курс «Дабар»