Літургійні читання на 22 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Матія.
Свящмуч. Симеона Лукача

Апостол
1 Кор 3, 9-17

9 Браття, ми є Божими співпра­ців­ни­ками; ви є Божою нивою, Божою бу­дівлею. 10 Згідно з Божою благодаттю, яка мені дана, я, немов той мудрий бу­дівничий, поклав підвалину, а ін­ший будує на ній. Тож нехай кож­ний пильнує, як будує! 11 Адже ніхто не може покласти іншої основи, крім уже покла­де­ної, а нею є Ісус Христос.
12 Коли хто будує на [цій] основі із золота, срібла, коштовного камін­ня, дерева, сіна чи соломи, 13 то діло кожного виявиться; день покаже, бо виявляється вог­нем; сам же вогонь і випробує діло кожного, — яким воно є. 14 Коли чиєсь діло, яке він збу­дував, устоїть, той одержить на­го­ро­ду, 15 а чиє діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам він спасеться, та на­че через вогонь. 16 Хіба не знаєте, що ви — храм Божий, і що Божий Дух живе в вас?
17 Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви.

Євангеліє
Мт 14, 22-34

22 Того часу звелів Ісус своїм уч­ням сісти в човна й плисти ра­ні­ше за Нього на інший бік, а Він тим ча­сом відпустить людей. 23 Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як зве­чоріло, Він залишався там на самоті. 24 Човен уже був далеко від бере­га; його кидали хвилі, бо дув супро­тивний вітер. 25 У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. 26 А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. 27 Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» 28 Петро, озвавшись до Нього, ска­зав: «Господи, коли це Ти, нака­жи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» 29 Він же сказав: «Іди!» І, вийшов­ши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. 30 Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» 31 І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?» 32 Коли вони увійшли до човна, ві­тер стих. 33 А ті, які були в човні, покло­ни­лися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!» 34 Перепливши, ступили на зем­лю Генісаретську.

Апостола:

Апостол
Ді 1, 12-17; 21-26

12 В той час апостоли  повернулися в Єру­салим з гори, званої Оливною, що не­далеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу. 13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вар­толомій та Матей, Яків Алфеїв та Си­мон Зилот і Юда Яковів. 14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами пе­ре­бували однодушно в молитві [й бла­ганні].
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було бли­зь­ко ста двадцяти осіб, ска­зав: 16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схо­пи­ли Ісуса, 17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні. 21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всьо­­го часу, коли Господь Ісус пере­бував і спілкувався з нами, — 22 почавши від хрещення Йоана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свід­ком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, 24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, який знаєш серця всіх, по­ка­жи, кого з цих двох Ти вибрав 25 зайняти місце служіння і апос­тольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! 26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.

Євангеліє
Лк 9, 1-6

1 Коли Ісус покликав Дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хво­роб. 2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти не­ду­жих. 3 І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хлі­ба, ні грошей, ні двох одежин не май­те. 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, ви­ходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них». 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.

Біблійні роздуми