Роздуми над Словом Божим на свято Стрітення Господнього
«Смерті не бачити, перше ніж побачить Христа». Як можна зрозуміти таку дивну обіцянку, дану Богом Симеонові?
Невже все життя в цього старого чоловіка було спрямоване на очікування народження Ісуса?
Йому достатньо було побачити дитятко Ісуса, щоб сповнитися миром і втішитись, спокійно і в радості померти. Місія життя виконана: «Я зустрів Ісуса, я врятований».
Симеон не потребував ні чудес, ні зцілень, ні знаків абощо. А я зміг би задовольнитись лише присутністю Ісуса-дитятка? Чи насправді для мого щастя цього недостатньо? Я стільки всього потребую, і гарного чоловіка (дружини), і дітей слухняних, і жити десь треба, і коштів завжди бракує, «Боже, допомагай», говоримо ми в молитвах.
Народження Ісуса є народженням нового життя в тобі. І Симеон про це знав, і готовий був вмерти, щоб отримати це життя в Ісусі.
Коли тримаєте на руках дитину, про що ви думаєте? Ви тішитесь її присутністю, вона викликає в вас почуття любові, милосердя, чи навпаки — плануєте вигоду, яку вона вам принесе в майбутньому?
Власне, так і з Богом. Ми вже зараз можемо радіти від буття з Ним, не чекаючи всього життя на чудо, не вимагати матеріальних забезпечень чи фізичних зцілень. Бути в простоті, у своїй немочі, але з Богом.