Роздуми над Словом Божим на п’ятницю IV тижня Великого Посту
«Правдивим є Той, хто послав Мене, котрого ви не знаєте. Я ж Його знаю…» Цікаві звинувачення від Ісуса, по-справжньому Божі. Він не звинувачує натовп у тому, що вони хотіли Його смерті, ані за підтримку чи неосудження старших народу, які прагнули Його вбити, зовсім не звинувачує. Натомість закидає людям лише одне: незнання істинного Бога. Ви Його не знаєте, Я ж Його знаю. Про яке знання іде мова?
Слово знати — «бачити, споглядати, дивитися, знати, пізнавати; брати до уваги, піклуватися». Воно говорить про повне пізнання. Бачимо також наслідки незнання Бога. Тому вони намагалися схопити Його. Незнання Бога веде до найстрашнішого гріха — Боговбивства. Але ж яке це має значення для мене? Я не єврей і не живу в часи Христа!
Відмова від пізнання Бога, від споглядання, пошуків — це і є відмова від Нього, відмова від тієї жертви, яку Він склав на хресті 2000 років тому. Бо якщо Він сам по собі мені не цікавий, то нецікава і Його жертва, й тоді я теж причетний до того натовпу.
Як бачимо, значення слова «знати» ставить високу планку пізнання — абсолютну, Бог хоче, щоб ми мали повне пізнання Його, наскільки це можливо для людини. Отже, як мені це робити? Як прагнути повного пізнання?
«Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було Бог» (Йн 1, 1) Що я маю зробити, аби намагатися мати повне знання про Бога і знання Його особисто? Що маю змінити у своєму ставленні до Святого Письма? Чи хочу мати таке пізнання? Чи, може, я — навіть не усвідомлюючи того — сам стою в натовпі тих, хто не знає і не шукає Бога? Дуже добре бачу, куди приведе така постава серця. Яку поставу та пріоритети у своєму житті я хочу мати? Що змінити?
фінансово.
Щиро дякуємо!
