Кухня, якою би скромною вона не була, завжди була місцем зустрічі віри з побутом. Приготування їжі може бути актом служіння, гостинності і навіть молитви.
Деяких святих пам’ятають не лише за їхню святість, але й за їхній кулінарний талант: перетворення звичайних страв на моменти благодаті.
Свята Марта: служіння з любов’ю
У Євангеліях Марта з Витанії описується як жінка, що метушилася, прислуговуючи гостеві, поки її сестра Марія слухала Ісуса. Іноді її несправедливо згадують лише за це, але традиція шанує її як жінку практичного милосердя. Марта готувала не лише для своєї родини, але й для самого Христа, служачи Йому найкращим, що мала. Катехизм нагадує нам, що «молитва і християнське життя нероздільні», і Марта показує, що навіть приготування їжі може бути молитвою у дії.
Святий Лаврентій: кухар із гумором
Лаврентій, римський диякон III століття, був відомий своєю благодійністю: він дбав про бідних, вважаючи їх істинними скарбами Церкви. Він також є покровителем кухарів і шеф-кухарів. Згідно з переказами, коли його страчували, заживо обсмажуючи на решітці, він із надзвичайною мужністю пожартував: «Переверніть мене, цей бік вже приготувався». Його зв’язок із вогнем та грилями зробив його улюбленим заступником для тих, хто працює на кухнях і над гарячими плитами. Хоча святий Лаврентій запам’ятався насамперед гумором, його набагато глибша спадщина полягає у годуванні голодних та зміцненні віри ближніх.
Свята Гільдеґарда Бінґенська: їжа як зцілення
Бенедиктинська абатиса XII століття Гільдеґарда Бінгенська багато писала про цілющі властивості їжі. Для неї кулінарія була не лише про життєдіяльність, а й про турботу про тіло й душу разом. Для зміцнення дху вона рекомендувала хліб з полби (давній злак з роду пшеничних), трави і навіть печиво з мускатним горіхом, корицею і гвоздикою. Сучасні пекарі іноді відроджують її рецепти, а її ідеї відображають сучасний інтерес до цілісного харчування. Гільдеґарда показує нам, що їжа може бути даром творіння, який слід приймати з вдячністю і мудро ним ділитися.
Приготування їжі як акт віри
Ці святі нагадують нам, що святість не призначена лише для каплиць і монастирів. Вона може виникнути з пари супового горщика або потріскування хліба у печі. Незалежно від того, годують вони безпосередньо Христа, служать бідним чи вивчають цілющу силу їжі, кожен святий показує, що приготування їжі — це більше, ніж просто рутина; це служіння турботі, спільноті й радості.
Коли ми готуємо для інших, ми розділяємо з ними свідчення. Проста страва, розділена з родиною, друзями чи незнайомцем, може нести тепло Божої любові. Як могла би сказати свята Гільдеґарда, сама кухня може бути місцем viriditas — це її слово для позначення життєдайної сили Бога.
Наступного разу, стоячи біля плити, пам’ятайте: ваша робота належить до великої традиції святих, які принесли святість на кухню.
фінансово.
Щиро дякуємо!
