Очищення жертви

Роздуми над Словом Божим на Великий Четвер

Сьогоднішнє читання підводить нас до моменту Тайної Вечері. Ми бачимо, що Ісус заздалегідь чекав на свою неминучу смерть і скликав учнів на останню зустріч. Найцікавішим моментом на початку є четвертий вірш:

«Устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується».

Слово «рушник» у цьому разі означає частину одягу — тканину, яку на себе накидали слуги, щоб обслуговувати господарів та гостей.

Якщо забігти наперед до самого поховання Ісуса після Його страти — в кожному Євангелії сказано, що Ісуса загортають у плащаницю.

Матея 27, 59: «І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою».

Ідентичний текст можна знайти у Євангелії від Марка (15, 48), Луки (23, 53) та Йоана (19, 40).

Ці вірші відрізняються деталями, але суть аналогії в тому що Ісус своїми діями символізує власну жертовність. Він роздягнувся, подібно до того як Його роздягали перед стратою, і загорнувся в символічну плащаницю.

Повертаємося до сьогоднішнього читання. П’ятий вірш каже, що Ісус почав омивати учням ноги та витирати цим «рушником».

Петро, подібно до пересічної особи, на початку не розуміє, що саме розгортається перед ним та іншими учнями. Нам теж знадобиться час, аби зрозуміти глибину ритуалу, який проводить Ісус.

Омовіння ніг — це стародавній юдейський ритуал, безпосередньо пов’язаний із жертвоприношенням агнця.

Левит 1, 9: «А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертовнику, це цілопалення, вогняна жертва, пахощі любі для Господа». 

Голінки — себто ноги — омиваються, щоб очистити жертву перед Господом.

У цьому ритуалі присутній глибокий символізм: Ісус, агнець Божий, готується до того, що Його принесуть у жертву, та готує своїх учнів, бо вони теж стануть жертвою для Господа. Для того, щоб стати жертвою угодною, необхідне очищення — і мова про очищення духовне.

5 вірш: «Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь».

У Євангелії від Йоана (15, 3) читаємо:

«Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті».

Тобто ми бачимо, що Слово очищує нас, та Господь Ісус через себе, свої страждання й жертву свого життя дарує нам повне очищення.

Вірші 14 і 15 довершують цю думку, але також додають важливу деталь:

«А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклад дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив».

Тобто ми маємо не лише очиститись через Слово та Христа, але й бути жертовними подібно до Ісуса — любити ближніх та жертвувати їм себе.